Небезпечна рослина - Борщівник Сосновського!

Борщівни́к Сосно́вського (Heracleum sosnowskyi Manden)- культура, яку вирощували  на корм (силос) для тварин у 50-ті роки минулого сторіччя. Поїдаючи силос із  борщівника корови давали молоко з гірким присмаком, яке було непридатним для споживання як людьми, так і тваринами. Тому культуру залишили без уваги. З часом борщівник Сосновського почав поширюватися у вигляді своєї здичавілої форми. З’ясувалося, що під час вегетації борщівника накопичує фотодинамічно активні органічні сполуки: кумарини, фуро кумарини. Сік рослин, що потрапляє на шкіру з такими речовинами, під час  впливу сонячного світла (ультрафіолету) здатний підсилювати пігментацію шкіри людини і тварини, викликати дерматити, які називаються «опіками».

Методи боротьби з борщівником.

        1. Оранка декілька разів за вегетаційний період (через кожні 3-4 тижні, починаючи з моменту відростання борщівника) продовж від 2-3 до 5-7 років. Перша – поява можливості виїзду в поле; друга – до фази розгортання листочків і викидання на поверхню суцвіть.

        2. Плоскорізний обробіток – підрізання коренів на глибині 5-10 см. Індивідуальний спосіб з використання ручної лопати – рано навесні потрібно зрізати (зрубати) точку росту борщівника нижче кореневої шийки. Якщо зрубати вище – на корені  залишаться сплячі бруньки, які підуть у ріст. Дрібні однорічні  сходи борщівника легко знищити прополюванням.

         3. Скошування до періоду цвітіння і не пізніше, як через 2-3 тижні після першого скошування.

         4. Обрізування квіток у фазах бутонізації - початок цвітіння. Цей спосіб ефективний, але небезпечний через ймовірність  отримати дерматози. Спалювати насіння борщівника можна, коли воно добре підсохне буде легко обсипатися. Тому зрізання парасольок з сухими насінням треба виконувати обережно і акуратно. У період горіння парасольок  важливо дотримуватися усіх  запобіжних заходів, адже  з плодів борщівника буде виділятися легка ефірна олія. Важливо дотримуватися протипожежної безпеки, намагатися не допускати попадання соку рослин на відкриті ділянки тіла і одяг.

         5. Використання ремедіаторів – запровадження нових видів рослин, які  можуть бути використані для відновлення земель після знищення борщівника (високопродуктивні злаки – костриця, столокос або бобові культури – козлятник).

         6. Використання покрівельних матеріалів продовж 3-5 років.

         7. Обробка гербіцидами гліфосатної групи (використання препаратів  на основі ізопропіламінної  солі гліфосату, калійної солі гліфосату) відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні».

Не рекомендується:

        1. Скошувати борщівник в період закінчення цвітіння і початок зав’язування плодів, тому що це не матиме ефекту, якщо тільки скошені рослини не будуть знищені відразу  після скошування.

        2.  Залишати скошену рослину покинуту на місці. Навіть насіння у фазу воскової стиглості здатне дати сходи.

        3. Скошування у період осипання насіння з рослин, особливо у вітряну погоду.

       4. Бути роздягненим або мати незахищені ділянки тіла. Краще використовувати водонепроникний захисний одяг.

       5. Восени виконувати оранку на полях, зарослих борщівником, бо це сприятиме нагромадженню насіння в грунті.