Статут Маневицької селищної територіальної громади

 

СТАТУТ

МАНЕВИЦЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

 

ДОВІДКА ПРО ГРОМАДУ

Маневицька селищна територіальна громада розташована у північно-східній частині Волинської області. Утворена у 2020 році. До громади входить селище Маневичі та 35 сіл. Громада розташована на перетині залізничних і автомобільних шляхів державного значення Київ-Ковель-Ягодин та Луцьк-Дольськ, за 130 км від митного переходу «Ягодин» на кордоні з Республікою Польща та за 83 км від митного поста «Дольськ» на кордоні з Республікою Білорусь.

В межах громади проходить автодорога «Київ-Ковель-Держкордон». Відстань між обласним центром та центром громади селища Маневичі – 77 км автомобільними дорогами та 146 км залізницею. Станом на 01.01.2026 року в Маневицькій громаді  проживало 26651 жителів.

Маневицька громада активно співпрацює з міжнародними партнерами з: Купішкським районом (Литовська Республіка), містами Згеж, Лодзь, повітом Бжезине, гмінами Сулув, Біляни, Дашина (Республіка Польща). Міжнародна співпраця здійснююється у сфері економіки, освіти, спорту, культури, туризму, медицини, охорони навколишнього середовища, безпеки та проєктної діяльності.

На території громади відбуваються міжнародні наукові конференції, фестивалі, спортивні змагання, організовано спільний відпочинок дітей з України і Польщі.

Маневицька селищна рада у рамках підписаних меморандумів співпрацює з Слобожанською селищною радою Дніпропетровської області та Глухівською міською радою Сумської області.

ПРЕАМБУЛА

Маневицька селищна рада як повноважний представник Маневицької селищної територіальної громади (далі – територіальна громада);

констатуючи, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їхні гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави;

зважаючи, що добре демократичне врядування базується на основі реалізації повноважень органів місцевого самоврядування у тісній співпраці з громадськістю та усіма зацікавленими сторонами з метою підвищення якості життя громадян та розвитку громади, коли людина – у центрі всіх демократичних інститутів та процесів;

зважаючи на багатовікові традиції місцевого самоврядування;

усвідомлюючи свою відповідальність за збереження та відновлення надбань культурної спадщини, а також бажаючи сталий соціально-економічний, культурний, освітній та науковий розвиток, беручи до уваги міжнародно-правові стандарти місцевого самоврядування,

визнаючи незворотність курсу України на європейську інтеграцію та необхідність впровадження у діяльність органів місцевого самоврядування принципів і стандартів Європейського Союзу та Ради Європи;

 

керуючись Конституцією України, Європейською хартією місцевого самоврядування, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законодавчими актами України, затверджує Статут Маневицької селищної територіальної громади.

 

 

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Стаття 1. Мета та предмет регулювання Статуту

1. Статут Маневицької селищної територіальної громади Волинської області України (далі – Статут) є основним місцевим нормативно-правовим актом територіальної громади в системі нормативно-правових актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування на території Маневицької селищної територіальної громади. Рішення та інші акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування та акти органів самоорганізації населення на території громади не мають суперечити Статуту.

Статут є актом прямої дії.

2. В систему місцевих нормативно-правових актів входять:

• Статут;
• рішення місцевого референдуму;
• рішення Маневицької селищної ради (далі – Рада);
• розпорядження Маневицького селищного голови в межах своїх повноважень;
• рішення виконавчого комітету Маневицької селищної ради;
• акти посадових осіб місцевого самоврядування.

3. Статут є обов’язковим для виконання на території територіальної громади.

4. Інші акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування повинні прийматись з дотриманням Статуту  та на його виконання.

5. Статут приймається з метою закріплення форм та механізмів участі жителів територіальної громади в здійсненні місцевого самоврядування, а також упорядкування найбільш важливих питань місцевого самоврядування.

 

Стаття 2. Загальна характеристика громади та адміністративного центру.

1. Маневицька селищна територіальна громада є об'єднанням жителів сіл та селища, що мають єдиний адміністративний центр – селище Маневичі. 
2. У сучасному вигляді територіальна громада утворена відповідно до       розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 р. №708-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Волинської області», рішення Маневицької селищної ради від 16.12.2020 р. №2/5 «Про початок реорганізації Будківської, Великоведмезької, Довжицької, Комарівської, Костюхнівської, Куклинської, Лісівської, Новорудської, Оконської, Старочорторийської, Троянівської, Цмінівської, Черевахівської сільських рад шляхом приєднання до Маневицької селищної ради Волинської області».

3. Склад територіальної громади: 36 населених пунктів – 1 селище і 35 сіл.

4. До складу Маневицької селищної територіальної громади входить 13 старостинських округів, кількість яких затверджена рішенням ради, зокрема Будківський (села  Кам’януха, Будки, Рудка); Великоведмезький (села Велика Ведмежка, Нові Підцаревичі); Довжицький (села Довжиця, Велика Яблунька, Граддя, Загорівка, Мала Яблунька); Комарівський (села Комарове, Новосілки); Костюхнівський (села Костюхнівка, Вовчицьк, Колодії); Куклинський (села Кукли, Северинівка); Лісівський (села Лісове, Гута Лісівська); Новорудський (села Нова Руда, Градиськ, Набруска);  Оконський (село Оконськ); Троянівський (села Троянівка, Бережниця, Майдан, Черськ); Цмінівський (села Цміни, Козлиничі, Мала Ведмежка, Підгаття, Хряськ);  Черевахівський (села Череваха, Софіянівка); Чарторийський (село Чарторийськ).

5. Територіальна громада має єдиний представницький орган – Маневицьку селищну раду.

 

Стаття 3. Символіка територіальної громади.

 

1. Офіційною символікою громади є прапор, герб, логотип, що відображають історичні, культурні, духовні особливості та традиції територіальної громади, положення, опис та порядок використання яких затверджується рішенням Маневицької селищної ради.

Герб являє собою заокруглений донизу щит, форма щита  із заокругленою нижньою частиною. Щит перекинуто вилоподібно і  розділено на три частини. У правому верхньому зеленому куті зображена золота сосна, символ стійкості, і вказує на основне багатство громади – ліси. В другій червоній частині зображено золотом фрагмент будівлі Маневицького вокзалу, з побудовою якого і утворилося селище Маневичі, центр громади, у зв’язку з будівництвом залізниці Ковель-Сарни наприкінці ХІХ століття.

В нижній, блакитній частині герба, зображено сріблом гідрологічну пам’ятку «Оконські джерела», яка вказує на водні об’єкти, які наявні на території громади: ріки та озера. Картуш увінчує срібна корона з трьома вежами, яка притаманна для гербів селищних територіальних громад.

Прапор  селищної громади є прямокутним полотнищем і має співвідношення сторін 2:3. Складається з двох горизонтальних рівновеликих смуг: верхньої зеленої і нижньої блакитної, посередині вузька смуга з кругом білого кольору, на якій зображено фрагмент будівлі Маневицького вокзалу з побудовою якого і утворилося селище Маневичі, центр громади, у зв’язку з будівництвом залізниці Ковель-Сарни наприкінці ХІХ століття, в оточенні по колу 14-ма жовтими восьмипроменевими зірками, що символізують тринадцять старостинських округів та селище Маневичі.

В логотипі використовується схематичне зображення крила над зелено-синім написом – Маневицька громада. Символіка: крила – покровительство, піклування, благовоління, патронаж, духовність, об’єднання.

Позиціонування: громада, що об’єднує під своїм крилом. Примножує добробут, втілює перспективи розвитку, створює комфорт. Громада, що береже духовні цінності та природу краю.

Гасло: завжди на висоті.

 

2. На будівлі Маневицької селищної ради, поряд з Державним Прапором України, піднімається прапор Маневицької селищної територіальної громади. На вході до будівлі Маневицької селищної ради розміщується зображення герба Маневицької селищної територіальної громади.

3. За обставин, коли здійснюється одночасне підняття прапорів України та громади, Прапор громади не може перевищувати за розмірами Державний прапор України і розміщується праворуч від нього (з боку глядача).

4. Прапор громади встановлюється у службовому кабінеті Маневицького селищного голови, а на час проведення сесій Маневицької селищної ради вноситься до сесійної зали.

5. Органи місцевого самоврядування, органи державної влади, об’єднання громадян, підприємства, установи та організації, посадові особи, а також фізичні особи, зобов’язані з повагою ставитись до символіки Маневицької селищної територіальної громади.

6. Населені пункти територіальної громади можуть мати свою окрему символіку, яка встановлюється відповідно до їх історичних, географічних, культурних та інших місцевих особливостей і традицій, та не суперечить законодавству України.

 

Стаття 4. Місцеві святкові та пам’ятні дати

1. Перелік святкових та пам’ятних дат та порядок їх відзначення визначається Маневицькою селищною радою та Маневицьким селищним головою. Дні населених пунктів, що входять у Маневицьку селищну територіальну громаду, відзначаються щорічно, відповідно до традицій та усталених дат святкування.

2. Органи місцевого самоврядування, органи державної влади, об’єднання громадян, підприємства, установи та організації, посадові особи, а також фізичні особи, зобов’язані з повагою ставитися до святкових та пам’ятних дат, визначених цим Статутом.

 

Стаття 5. Відзнаки та нагороди територіальної громади.

1. Маневицька селищна рада може присвоїти звання «Почесний громадянин Маневицької селищної територіальної громади» за значний внесок у соціальний, економічний та культурний розвиток Маневицької селищної територіальної громади, становлення та розбудову незалежної Української держави; утвердження української національної свідомості, активну громадську та благодійну діяльність; мужність та відвагу; забезпечення законності, прав і свобод громадян; інші заслуги перед громадою та Україною громадянам України або громадянам інших держав (у тому числі посмертно) відповідно до Положення про присвоєння звання «Почесний громадянин Маневицької селищної територіальної громади».
2. Маневицька селищна рада може засновувати інші почесні нагороди та відзнаки, положення про які затверджуються її рішенням.
3. Розгляд питання про присвоєння почесного звання громади ініціюється Маневицьким селищним головою, виконавчим комітетом ради, селищною радою, її постійними комісіями, старостою або жителями громади та відповідно до Положення про присвоєння звання «Почесний громадянин Маневицької селищної територіальної громади».

РОЗДІЛ ІІ. ПРАВА, ОБОВ’ЯЗКИ, ГАРАНТІЇ ПРАВ ЖИТЕЛІВ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ У ВИРІШЕННІ ПИТАНЬ МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ

 

Стаття 6. Житель територіальної громади

1. Житель – громадянин України, який задекларував або зареєстрував місце проживання на території територіальної громади або фактичне місце проживання/перебування якого підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, крім військовослужбовця строкової служби, фізичної особи, яка за вироком суду перебуває у місці позбавлення волі.

 

Стаття 7. Права жителів територіальної громади на участь у вирішенні питань місцевого значення

1. Права жителів територіальної громади на участь у вирішенні питань місцевого значення, гарантовані Конституцією та законами України та цим Статутом та не можуть бути обмежені.

2. Процедури та правила, передбачені цим Статутом, прийняті виключно з метою встановлення загальних, чітких, недискримінаційних і прозорих механізмів реалізації права участі жителів громади у вирішенні питань місцевого значення.

3. При вирішенні питань місцевого значення жителі територіальної громади мають право:

1) подавати індивідуальні та колективні звернення органам і посадовим особам місцевого самоврядування, отримувати на них відповіді у встановлені законодавством строки;

2) бути включеними у встановленому порядку до складу консультативно-дорадчих органів при органах та/або посадових особах місцевого самоврядування;

3) одержувати повну та достовірну інформацію про діяльність Маневицької селищної ради, Маневицького селищного голови, виконавчих органів Маневицької селищної ради та посадових осіб місцевого самоврядування у спосіб, що забезпечує доступність її сприйняття, у тому числі у форматі легкого читання, згідно з вимогами законодавства;

4) одержувати копії актів Маневицької селищної ради, Маневицького селищного голови, виконавчих органів Маневицької селищної ради та їх посадових осіб у порядку, визначеному законодавством;

5) брати участь у здійсненні контролю за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування у порядку й у формах, встановлених законодавством України;

6) брати участь у створенні та діяльності органів самоорганізації населення;

7) брати участь у плануванні та розподілі коштів місцевого бюджету;

8) бути присутніми на засіданнях Маневицької селищної ради, її постійних комісій, виконавчого комітету в порядку, встановленому цим Статутом, регламентами ради та її виконавчого комітету;

9) виступати на пленарному засіданні Маневицької селищної ради, засіданні постійної комісії у порядку, встановленому радою, на засіданні виконавчого комітету в порядку, встановленому виконавчим комітетом;

10) на особистий прийом депутатами ради, селищним головою, іншими посадовими особами органу місцевого самоврядування;

11) ознайомлюватися з проєктами нормативно-правових актів, рішень органів і посадових осіб місцевого самоврядування;

12) входити до складу наглядових або спостережних рад юридичних осіб, що перебувають у комунальній власності територіальної громади, у порядку, визначеному законодавством;

13) оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України або Закону України «Про адміністративну процедуру»;

14) брати участь у реалізації форм участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення, визначених цим Статутом, рішеннями селищної ради та законодавством;

15) користуватися іншими правами, передбаченими Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами.

16) ініціювати та проводити на території громади індивідуально або спільно з іншими особами громадські заходи та проєкти (культурні, освітні, спортивні, благодійні, просвітницькі, волонтерські та інші суспільно корисні), у тому числі із залученням закладів культури, освіти, бібліотек та інших установ громади у межах законодавства та правил відповідних закладів;

17) реалізовувати ініціативи в інтересах громади, у тому числі щодо благоустрою, санітарного очищення, озеленення, впорядкування громадських просторів, збереження довкілля, культурної спадщини, догляду за об’єктами спільного користування з дотриманням законодавства та вимог безпеки;

4. Права жителів, якщо це передбачено Конституцією та законами України, цим Статутом, поширюються також на іноземців, осіб без громадянства та інших осіб, які на законних підставах проживають (перебувають) у межах територіальної громади.

 

Стаття 8. Обов’язки жителів

1. Жителі зобов’язані:

1.1. Проявляти повагу до гідності кожної людини, вірувань, традицій, історії, національної та/або етнічної самобутності осіб та/або груп осіб, сприяти забезпеченню рівності інших прав і свобод осіб та/або груп осіб, які проживають чи на інших законних підставах перебувають у межах Маневицької селищної територіальної громади.

1.2. Утримуватися від будь-яких форм дискримінації, у тому числі гендерної.

1.3. Поважати державну мову та культурний простір України; у публічній взаємодії в межах громади сприяти використанню української мови, підтримувати українську культуру та традиції громади.

1.4. Шанобливо ставитись до традицій, звичаїв територіальної громади, її самобутності, історії та культури.

1.5. Сприяти сталому розвитку територіальної громади, забезпечуючи баланс між задоволенням сучасних потреб та захистом інтересів майбутніх поколінь.

1.6. Ощадно ставитися до майна, коштів і ресурсів територіальної громади, а також об’єктів спільної власності територіальних громад області або району, розташованих у межах громади.

1.7. Поважати символіку територіальної громади та населених пунктів, що входять до її складу і використовувати її лише за призначенням.

1.8. Реалізовувати свої права, свободи та законні інтереси з повагою до прав жителів територіальної громади та інших осіб, інтересів держави та територіальної громади.

1.9. Сплачувати податки та збори.

1.10. Дотримуватися Конституції та законів України, цього Статуту, актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

1.11 Жителі громади зобов’язані дбайливо ставитися до навколишнього природного середовища та майна територіальної громади, дотримуватися правил благоустрою, забезпечувати збереження зелених насаджень і територій загального користування, а у разі виявлення фактів їх пошкодження або забруднення повідомляти уповноважені органи у встановленому порядку.

1.12. Дбайливо ставитися до об’єктів культурної та історичної спадщини, місць пам’яті та поховань, поважати історію, традиції й культурну самобутність усіх спільнот, що проживали на території громади в різні історичні періоди, вшановувати пам’ять жертв воєн, репресій та примусових переміщень, не допускати наруги над пам’ятками, меморіалами та місцями поховань.

2. Обов’язки жителів територіальної громади в частині, що не суперечить Конституції та законам України, цьому Статуту, поширюються також на іноземців, осіб без громадянства та інших осіб, які проживають (перебувають) у межах територіальної громади.

3. Права і обов`язки жителів Маневицької селищної територіальної громади взаємопов’язані. Наявність прав породжує необхідність виконання жителями Маневицької селищної територіальної громади обов`язків щодо Маневицької селищної територіальної громади в цілому, старостинських округів та інших жителів.

 

Стаття 9. Гарантії прав жителів

1. Рада, її депутати, виконавчі органи та посадові особи забезпечують реалізацію прав та законних інтересів жителів територіальної громади у межах, визначених Конституцією та законами України.

2. Жителям гарантується право на участь у вирішенні питань місцевого значення у формах і порядках, встановлених Конституцією України, законами, цим Статутом і рішеннями ради.

3. Захист та реалізація прав і свобод людини та громадянина, які закріплені в Конституції та законах України, визначають зміст і спрямованість діяльності органів місцевого самоврядування територіальної громади.

4. Рада та її посадові особи у своїй діяльності зобов’язані надавати пріоритетне значення служінню інтересам територіальної громади та забезпеченню усім її жителям реальної можливості реалізувати їх права.

5. Рада, її посадові особи та комунальні установи територіальної громади у своїй офіційній діяльності та публічній комунікації діють на засадах зміцнення суспільної єдності, утвердження української культурної та мовної ідентичності.
6. Рішення, дії чи бездіяльність Ради не можуть обмежувати або порушувати встановлені Конституцією та законами України права і свободи людини та громадянина.

7. Реалізація жителями територіальної громади своїх прав, свобод та законних інтересів не повинна призводити до порушення прав і свобод інших осіб, а також інтересів територіальної громади, суспільства чи держави у цілому.

 

РОЗДІЛ ІІІ. ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ Й ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ РАДИ

 

Стаття 10. Основні засади взаємодії Ради і посадових осіб  з жителями

1. Органи й посадові особи Ради взаємодіють з жителями на засадах:

1) згуртованості й рівності можливостей - рішення органів і посадових осіб місцевого самоврядування мають бути спрямовані на зміцнення єдності територіальної громади та забезпечення збалансованого розвитку всіх населених пунктів, що входять до складу території територіальної громади, з метою гарантування належної якості життя і рівних можливостей для всіх жителів;

2) відкритості й прозорості - інформація про діяльність органів і посадових осіб місцевого самоврядування є відкритою і перебуває у вільному доступі за винятком випадків, прямо передбачених законом;

3) зручності процедури - механізми, за допомогою яких жителі взаємодіють з органами і посадовими особами місцевого самоврядування, є простими і доступними для використання;

4) пріоритету прав та інтересів територіальної громади — діяльність органів і посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється в інтересах територіальної громади, а будь-яка шкода, завдана посадовими чи службовими особами місцевого самоврядування територіальній громаді, підлягає відшкодуванню;

5) ефективності - рішення органів і посадових осіб місцевого самоврядування розробляються чи ухвалюються так, щоб досягти найкращих результатів за мінімальних витрат ресурсів;

6) забезпечення економічного розвитку територіальної громади, створення сприятливих умов для розвитку промислово-виробничого сектору, підприємництва, надходження інвестицій в економіку територіальної громади як основи для підвищення рівня стандартів життя жителів і розвитку людського капіталу;

7) сталості - використання ресурсів територіальної громади має забезпечувати соціально, економічно і екологічно збалансований розвиток території територіальної громади, спрямований на створення економічного потенціалу, повноцінного життєвого середовища для сучасних і майбутніх поколінь;

8) екологічності - ухвалені рішення мають забезпечувати відсутність або мінімальний негативний вплив на довкілля;

9) системності - кожне рішення розглядається в контексті його дії разом з іншими рішеннями в просторі й часі (стратегічне планування);

10) збереження архітектурної спадщини, культурних надбань поряд із надбаннями сучасності, формування естетичного зовнішнього вигляду територіальної громади;

11) єдності, толерантності та взаємоповаги;

12) безбарʼєрності  - рішення органів і посадових осіб місцевого самоврядування  повинні забезпечувати безперешкодний доступ усіх жителів до різних сфер життєдіяльності територіальної громади, а також до інформації та послуг.

Стаття 11. Професійний розвиток посадових осіб Ради

1. Посадові особи Ради територіальної громади зобов’язані постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності з метою якісного виконання службових повноважень.

2. Рада забезпечує умови для професійного навчання, стажування, участі у тренінгах, програмах підвищення кваліфікації та інших формах навчання.

3. Підвищення кваліфікації здійснюється з урахуванням пріоритетів розвитку громади, зокрема: впровадження форм громадської участі; забезпечення прозорості та підзвітності управлінських процесів; цифровізації муніципальних послуг та імплементації європейських стандартів належного врядування і вимог, пов’язаних з рухом України до Європейського Союзу.

 

Стаття 12. Елементи системи місцевого самоврядування в територіальній громаді

1. Елементами системи місцевого самоврядування в територіальній громаді є:

1) територіальна громада як первинний суб’єкт місцевого самоврядування, основний носій його функцій і повноважень;

2) селищна рада;

3) селищний голова;

4) виконавчі органи ради;

5) органи самоорганізації населення.

 

Стаття 13. Територіальна громада

1. Маневицька селищна територіальна громада - жителі, об’єднані постійним проживанням у межах території територіальної громади.

2. Житель Маневицької селищної територіальної громади - це громадянин (-ка) України, який (-а) задекларував (-ла) або зареєстрував (-ла) місце проживання на території територіальної громади або фактичне місце проживання / перебування якого (-ї) підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, крім військовослужбовця строкової служби, фізичної особи, яка за вироком суду перебуває в місці позбавлення волі.

 

Стаття 14. Маневицька селищна рада

1. Маневицька селищна рада  є представницьким органом місцевого самоврядування, що представляє жителів і здійснює від їхнього імені й у їхніх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією та законами України.

2. Рада складається з депутатів, обраних жителями, які згідно з виборчим законодавством мають право голосу на виборах.

3. Сесії Ради проводяться відкрито і оприлюднюються в мережі «Інтернет» у порядку, передбаченому статтею 81 цього Статуту.

4. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні й інші акти у формі рішень, що розміщуються на офіційному вебсайті Ради, у порядку, передбаченому статтею 81 цього Статуту.

5. Жителі можуть брати участь і/або ініціювати в Раді розгляд питань, що віднесені до повноважень Ради, і/або подавати проєкти рішень через механізми місцевої ініціативи чи свої пропозиції, використовуючи такі форми участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення:

1) загальні збори (конференція) жителів;

2) місцева ініціатива;

3) громадські слухання;

4) громадське оцінювання діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування;

5) електронні петиції;

6) публічні консультації;

7) консультативно-дорадчий орган, створений при Раді;

8) подання звернення;

9) інші форми участі, що не суперечать закону й передбачені рішеннями Ради.

 

Стаття 15. Маневицький селищний голова

1. Маневицький селищний голова є головною посадовою особою Маневицької селищної територіальної громади.

2. Маневицького селищного голову обирають жителі, які згідно з виборчим законодавством мають право голосу на виборах.

3. Маневицький селищний голова видає в межах своїх повноважень розпорядження, які оприлюднюються на офіційному вебсайті Ради в порядку, передбаченому статтею 84 цього Статуту.

4. Жителі можуть брати участь і/або ініціювати розгляд селищний головою питань, що віднесені до його повноважень, і/або подавати йому свої пропозиції, використовуючи такі форми участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення:

1) загальні збори (конференція) жителів;

2) подання звернення, зокрема на особистому прийомі;

3) громадські слухання;

4) публічні консультації;

5) консультативно-дорадчий орган, створений селищним головою;

6) громадське оцінювання діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування;

7) інші форми участі, що не суперечать закону й передбачені рішеннями Ради.

 

Стаття 16. Секретар Ради

1. Секретар Ради - це посадова особа, що обирається Радою з числа її депутатів на строк повноважень Ради в порядку, встановленому Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

2. Секретар Ради працює в Раді на постійній основі.

3. Жителі можуть ініціювати розгляд секретарем Ради питань, що віднесені до його повноважень, чи подавати йому свої пропозиції, використовуючи такі форми участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення:

1) подання звернення, зокрема на особистому прийомі;

2) громадське оцінювання діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування;

3) інші форми участі, що не суперечать закону й передбачені рішеннями Ради.

 

 

 

Стаття 17. Постійні комісії Ради

1. Постійні комісії Ради є органами Ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду й підготовки питань, які належать до її відання, а також здійснення контролю за виконанням рішень Ради та її виконавчого комітету.

2. Засідання постійних комісій Ради проводяться відкрито і оприлюднюються в мережі «Інтернет» у порядку, передбаченому статтею 81 цього Статуту.

3. За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки й рекомендації, що розміщуються на офіційному вебсайті Ради.

 

Стаття 18. Депутат Ради

1. Депутат представляє інтереси виборців свого виборчого округу, усієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності Ради й утворюваних нею органів, несе обов’язки перед виборцями, Радою і її органами, виконує їхні доручення. Депутат, крім секретаря Ради, повинен входити до складу однієї з постійних комісій Ради.

2. Депутат має право:

1) офіційно представляти виборців свого виборчого округу та інтереси територіальної громади в місцевих органах виконавчої влади, відповідних органах місцевого самоврядування, юридичних особах незалежно від форми власності з питань, що належать до компетенції органів місцевого самоврядування відповідного рівня;

2) брати участь з правом дорадчого голосу в загальних зборах (конференції) жителів, засіданнях органів самоорганізації населення, що проводяться в межах території його виборчого округу;

3) порушувати перед органами та посадовими особами місцевого самоврядування, організаціями, а також керівниками правоохоронних та контролюючих органів питання, що зачіпають інтереси виборців, та вимагати їх вирішення;

4) інші права, передбачені законами, регламентом та рішеннями Ради.

3. Депутат зобов’язаний:

1) брати участь у роботі сесій Ради, засідань постійної та інших комісій Ради, до складу яких його обрано;

2) не рідше одного разу на півріччя інформувати виборців про роботу Ради та її органів, про виконання планів і програм економічного й соціального розвитку, інших місцевих програм, місцевого бюджету, рішень Ради і доручень виборців;

3) брати участь у загальних зборах (конференції) жителів (за їхнім запитом), громадських слуханнях з питань, що стосуються його виборчого округу, в організації виконання рішень Ради та її органів і доручень виборців, а також у масових заходах, що проводяться органами місцевого самоврядування на території територіальної громади або виборчого округу;

4) визначити й оприлюднити дні, години та місце прийому виборців, інших осіб;

5) вести регулярний, не рідше одного разу на місяць, прийом виборців, інших осіб, розглядати пропозиції, звернення, заяви та скарги фізичних і юридичних осіб, вживати заходів щодо забезпечення їх оперативного вирішення.

6) проводити звітування про свою діяльність перед жителями відповідно до порядку, визначеного цим Статутом;

7) забезпечити жителям можливість комунікації з ним, а для цього оприлюднити на доступних для нього ресурсах інформацію про засоби зв’язку з ним (номер телефону та/або електронної пошти);

8) виконувати інші обов’язки, визначені законом і цим Статутом.

4. На виконання передбачених частиною другою цієї статті обов’язків депутат Ради готує інформацію, що у встановленому порядку розміщується на офіційному вебсайті Ради, у приміщенні Ради й на інших ресурсах.

 

Стаття 19. Виконавчий комітет Ради

1. Виконавчий комітет Ради є колегіальним виконавчим органом Ради, який утворюється Радою на строк її повноважень.

2. Персональний склад виконавчого комітету затверджується Радою за пропозицією селищного голови.

3. Виконавчий комітет Ради утворюється в складі: селищного голови, його заступників, секретаря Ради, керуючого справами виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь, інших виконавчих органів Ради, громадськості й інших осіб.

4. Очолює виконавчий комітет селищний голова.

5. Засідання виконавчого комітету проводяться відкрито.

6. Виконавчий комітет Ради ухвалює рішення, що розміщуються на офіційному вебсайті Ради, у порядку, передбаченому статтею 84 цього Статуту.

7. Виконавчий комітет Ради може утворювати консультативно-дорадчі органи й проводити публічні консультації.

8. Жителі можуть брати участь і/або ініціювати розгляд виконавчим комітетом Ради питань, що віднесені до його повноважень, і/або подавати свої пропозиції, використовуючи такі форми участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення:

1) загальні збори (конференція) жителів;

2) громадські слухання;

3) громадське оцінювання діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування;

4) електронні петиції;

5) консультативно-дорадчі органи;

6) публічні консультації;

7) подання звернення;

8) інші форми участі, що не суперечать закону й передбачені рішеннями Ради.

 

Стаття 20. Виконавчі органи Ради

1. Виконавчими органами Ради є відділи, управління, департаменти й інші створені Радою виконавчі органи.

2. Виконавчі органи Ради підконтрольні й підзвітні Раді.

3. Жителі можуть брати участь і/або ініціювати розгляд виконавчими органами Ради питань, що віднесені до їхніх повноважень, і/або подавати свої пропозиції, використовуючи такі форми участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення:

1) загальні збори (конференція) жителів;

2) громадські слухання;

3) громадське оцінювання діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування;

4) публічні консультації, які проводять відповідні виконавчі органи;

5) електронні петиції;

6) консультативно-дорадчий орган, створений при відповідних виконавчих органах Ради;

7) подання звернення, зокрема на особистому прийомі, який веде керівник виконавчого органу;

8) інші форми участі, що не суперечать закону й передбачені рішеннями Ради.

 

Стаття 21. Староста

1. Рада на строк своїх повноважень затверджує старосту в старостинському окрузі за пропозицією селищного голови, що вноситься за результатами громадського обговорення (громадських слухань, загальних зборів жителів, публічних консультацій та інших форм участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення), проведеного в межах відповідного старостинського округу.

2. Порядок організації роботи старости визначається Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими законами України, цим Статутом, а також Положенням про старосту.

3. У здійсненні наданих повноважень староста є відповідальним і підзвітним Раді й підконтрольним селищному голові.

4. Заслуховування звіту старости перед жителями старостинського округу відбувається на відкритій зустрічі в спосіб, що дає жителям старостинського округу змогу поставити запитання, висловити зауваження і внести пропозиції. Порядок звітування старости визначається Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим Статутом і Положенням про старосту.

5. Жителі можуть брати участь і/або ініціювати розгляд старостою питань, що віднесені до його повноважень, і/або подавати йому свої пропозиції, використовуючи такі форми участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення:

1) подання звернення, зокрема на особистому прийомі;

2) публічні консультації;

3) консультативно-дорадчий орган, створений старостою;

4) громадське оцінювання діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування;

5) інші форми участі, що не суперечать закону й передбачені рішеннями Ради.

 

Стаття 22. Юридичні особи, що перебувають у комунальній власності територіальної громади

1. Для забезпечення життєдіяльності територіальної громади й надання важливих послуг, які сприяють підвищенню якості життя жителів, Рада створює юридичні особи, що перебувають у комунальній власності територіальної громади.

2. Жителі можуть брати участь і/або ініціювати розгляд питань керівниками юридичних осіб, що перебувають у комунальній власності територіальної громади, і/або подавати йому свої пропозиції, використовуючи такі інструменти:

1) консультативно-дорадчий орган, створений керівником юридичної особи, що перебуває в комунальній власності територіальної громади;

2) наглядова й/або спостережна рада юридичної особи, що перебуває в комунальній власності територіальної громади;

3) інші інструменти, що не суперечать закону й передбачені рішеннями Ради.

3. Публічна інформація про діяльність юридичних осіб, що перебувають у комунальній власності територіальної громади, яка підлягає обов’язковому оприлюдненню і наданню за запитами згідно з Законом України «Про доступ до публічної інформації», Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими законами, цим Статутом та іншими рішеннями Ради, розміщується на офіційному вебсайті Ради або на власних вебсайтах.

 

 

РОЗДІЛ IV. ФОРМИ Й ПОРЯДОК УЧАСТІ ЖИТЕЛІВ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ У ВИРІШЕННІ ПИТАНЬ МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ

 

Стаття 23. Форми участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення

1. Формами участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення є:

місцевий референдум;

загальні збори (конференція) жителів;

місцева ініціатива;

громадські слухання;

публічні консультації;

участь жителів у консультативно-дорадчих органах, утворених при органі чи посадовій особі місцевого самоврядування;

участь жителів у наглядових і/або спостережних радах юридичних осіб, що перебувають у комунальній власності територіальної громади;

участь жителів у плануванні й розподілі коштів місцевого бюджету;

 громадське оцінювання діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування;

 інші форми участі, що не суперечать закону й передбачені рішеннями Ради.

 

2. Органи та посадові особи місцевого самоврядування можуть запроваджувати інші форми участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення, що не суперечать закону.

3. Участь жителів у вирішенні питань місцевого значення може здійснюватися безпосередньо й/або з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, якщо інше не передбачено законом.

4. Можливість використання жителями певної форми участі у вирішенні питань місцевого значення визначається Конституцією, законами України, цим Статутом і рішеннями Ради.

 

Стаття 24. Місцевий референдум

Організація і порядок проведення місцевого референдуму визначається виключно законом України.

 

Стаття 25. Загальні збори (конференція) жителів

1. Загальні збори (конференція) жителів є формою участі жителів у вирішенні питань місцевого значення.

2. Загальні збори (конференція) жителів – це зібрання жителів усієї території територіальної громади або певної її частини (у межах села, селища, кварталу, вулиці, майдану, площі, бульвару, проспекту, шосе, шляху, провулка, узвозу, проїзду, будинку) для обговорення проблем і ухвалення рішень з питань місцевого значення відповідно до території, на якій вони відбуваються.

3. Ініціатором загальних зборів (конференції) жителів може бути:

1) ініціативна група жителів (подає повідомлення про проведення загальних зборів (конференції) жителів);

2) Рада (ухвалює відповідне рішення);

3) селищний  голова (видає розпорядження);

4) виконавчий орган Ради (для цього виконавчий комітет Ради має ухвалити рішення або керівник виконавчого органу Ради має видати наказ);

5) постійна комісія Ради (приймає висновки або рекомендації);

6) орган самоорганізації населення - у межах території своєї діяльності (для цього орган самоорганізації населення має ухвалити рішення і подати повідомлення про проведення загальних зборів (конференції) жителів);

7) староста - у межах відповідного старостинського округу (подає доповідну записку).

 

4. Предметом загальних зборів (конференції) жителів можуть бути будь-які питання місцевого значення, віднесені до повноважень органів місцевого самоврядування.

5. Загальні збори жителів можуть проводитися на території всієї територіальної громади або в окремих її частинах (у межах села, селища, кварталу, вулиці, майдану, площі, бульвару, проспекту, шосе, шляху, провулка, узвозу, проїзду, будинку).

6. Ініціювання загальних зборів (конференції) жителями

Для ініціювання загальних зборів (конференції) жителів на території всієї територіальної громади необхідно зібрати не менше ніж 30 підписів повнолітніх жителів, які задекларували або зареєстрували місце проживання в межах території територіальної громади або фактичне місце проживання / перебування яких підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі — проживають).

Для ініціювання загальних зборів (конференції) жителів в адміністративному центрі територіальної громади необхідно зібрати не менше ніж 20 підписів повнолітніх жителів, які проживають в адміністративному центрі.

Для ініціювання загальних зборів (конференції) жителів в одному чи декількох старостинських округах територіальної громади, мікрорайонах, кварталах міста необхідно зібрати не менше ніж 15 підписів повнолітніх жителів, які проживають у відповідному старостинському окрузі, мікрорайоні, кварталі міста.

Для ініціювання загальних зборів (конференції) жителів в одному чи кількох селах територіальної громади необхідно зібрати не менше ніж 15 підписів повнолітніх жителів, які проживають у відповідному селі.

Для ініціювання загальних зборів (конференції) жителів на одній чи декількох вулицях, територіальної громади необхідно зібрати не менше ніж 10 підписів повнолітніх жителів, які проживають на відповідній вулиці.

Для ініціювання загальних зборів (конференції) жителів на одній чи декількох провулках, проїздах і багатоквартирних будинках територіальної громади необхідно зібрати не менше ніж 10 підписів повнолітніх жителів, які проживають на відповідному провулку, проїзді чи в будинку.

 

7. У випадках, коли скликання загальних зборів жителів пов’язане з певними організаційними складнощами, ініціатори їх проведення можуть скликати конференції. Обрання делегатів конференції жителів здійснюється на загальних зборах жителів, що передують конференції жителів і проводяться в межах дрібніших частин території територіальної громади.

8. Загальні збори (конференція) жителів можуть проводитися в змішаному форматі, який поєднує безпосередню участь (фізичну присутність учасників за місцем проведення загальних зборів (конференції) жителів) і дистанційну участь з використанням засобів відеоконференції (Zoom, Microsoft Teams, Google Meet тощо) поза межами приміщення.

9. Право голосу на загальних зборах (конференції) жителів мають жителі території, на якій вони проводяться, яким виповнилося 18 років.

10. Порядок ініціювання, організації, проведення загальних зборів (конференції) жителів визначається Положенням про загальні збори (конференцію) жителів.

11. Рада розглядає рішення загальних зборів (конференції) жителів на наступній черговій сесії з обов’язковим запрошенням осіб, уповноважених загальними зборами (конференцією) жителів, з правом на виступ.

 

 

Стаття 26. Місцева ініціатива

 

1. Місцева ініціатива - це форма участі жителів у вирішенні питань місцевого значення шляхом ініціювання розгляду Радою будь-якого питання, віднесеного до повноважень органів місцевого самоврядування. Це можливість для жителів самостійно внести проєкт рішення чи питання на розгляд сесії Ради.

2. Місцеву ініціативу можуть вносити й підписувати жителі, які досягли 14-ти років і задекларували або зареєстрували своє місце проживання на території територіальної громади або фактичне місце проживання / перебування яких підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Для внесення місцевої ініціативи від усієї територіальної громади чи адміністративного центру територіальної громади ініціативна група має зібрати не менше ніж 80 підписів жителів.

Для внесення місцевої ініціативи від старостинського округу чи декількох сіл ініціативній групі необхідно зібрати не менше ніж 50 підписів жителів.

Для внесення місцевої ініціативи від окремого села ініціативній групі необхідно зібрати не менше ніж 30 підписів жителів.

3. Місцева ініціатива розглядається на наступній черговій сесії Ради з обов’язковим запрошенням членів ініціативної групи з правом на виступ. Рада розглядає місцеву ініціативу відповідно до регламенту Ради, що визначає порядок підготовки й розгляду питань порядку денного на сесії Ради.

4. За результатами розгляду місцевої ініціативи Рада ухвалює рішення.

5. Порядок ініціювання, організації збору підписів і внесення місцевої ініціативи на розгляд Ради визначається Положенням про місцеві ініціативи (додаток 2).

 

Стаття 27. Громадські слухання

1. Жителі мають право проводити громадські слухання - зустрічатися для обговорення питань з депутатами селищної Ради й посадовими особами місцевого самоврядування і заслуховувати зазначених осіб, порушувати питання та вносити пропозиції щодо вирішення питань місцевого значення.

2. Предметом громадських слухань можуть бути будь-які питання місцевого значення, віднесені до повноважень органів місцевого самоврядування.

3. Проведення громадських слухань є обов’язковим щодо:

1) прийняття і внесення змін до Статуту;

2) проєктів програмних документів (концепцій, програм, стратегій, планів), крім стратегічного плану розвитку територіальної громади та змін до нього;

3) проєкту бюджету місцевого самоврядування;

4) інших питань, визначених законом або Статутом.

4. Громадські слухання можуть проводитися в змішаному форматі, який поєднує безпосередню участь (фізичну присутність учасників за місцем проведення громадських слухань) і дистанційну участь з використанням засобів відеоконференції (Zoom, Microsoft Teams, Google Meet тощо) поза межами приміщення.

5. Пропозиції щодо вирішення питань місцевого значення, внесені за результатами громадських слухань, підлягають обов’язковому розгляду з ухваленням відповідного рішення органами і посадовими особами місцевого самоврядування, до компетенції яких належить порушене питання.

6. Розгляд Радою пропозицій, внесених за результатами громадських слухань, здійснюється відповідно до закону й регламенту Ради, що визначають порядок підготовки і розгляду питань порядку денного на сесії Ради. Протокол громадських слухань долучається до супровідної документації проєкту рішення Ради з питання, яке обговорювалося на громадських слуханнях, і надається для ознайомлення депутатам Ради.

7. Проводити громадські слухання в цифровому (онлайн) форматі, за допомогою мережі «Інтернет», дозволяється лише у випадку неможливості їх проведення на відкритій зустрічі та відповідно до окремого порядку, визначеного рішенням Ради.

8. Порядок ініціювання, організації, проведення громадських слухань визначається положенням про громадські слухання, що ухвалюється у розвиток цих положень (додаток 1).

 

Стаття 28. Звернення жителів та електронні петиції як особлива форма колективного звернення громадян

Порядок звернення жителів до органів і посадових осіб місцевого самоврядування, юридичних осіб, що перебувають у комунальній власності територіальної громади, визначається законами й рішеннями Ради.

Електронна петиція — це особлива форма колективного звернення громадян до органів місцевого самоврядування, що здійснюється через офіційний вебсайт Ради або вебсайт громадського об’єднання, на якому збираються підписи на підтримку електронної петиції, щодо будь-якого питання, віднесеного до повноважень органів місцевого самоврядування.

Електронна петиція розглядається з моменту збору на її підтримку не менше ніж 80 підписів громадян. Термін збору підписів не більше ніж 20 днів з дня оприлюднення петиції.

Електронна петиція, яка адресована Раді, розглядається Радою на наступній черговій сесії з обов’язковим запрошенням автора (ініціатора) петиції з правом на виступ. Розгляд електронної петиції здійснюється відповідно до закону, цього Статуту, регламенту Ради, що визначають порядок підготовки й розгляду питань порядку денного на сесії Ради. Електронна петиція з результатами голосування за неї долучається до супровідної документації проєкту рішення Ради й надається для ознайомлення депутатам Ради.

Електронна петиція підлягає обов’язковому розгляду з ухваленням відповідного рішення органами місцевого самоврядування, яким вона адресована, протягом 30-ти календарних днів з дня, коли вона набрала необхідну кількість голосів.

Порядок подання і розгляду електронних петицій до Ради та її виконавчих органів визначається законом, цим Статутом й окремим Положенням, яке приймається рішенням Ради.

 

Стаття 29. Публічні консультації

 

1. Жителі мають право брати участь у публічних консультаціях, які проводить Рада чи її виконавчі органи, шляхом внесення пропозицій щодо вирішення питань місцевого значення.

2. Публічна консультація – етап постановки проблеми, вирішення питання місцевого значення, під час якого Рада чи її виконавчі органи збирають, опрацьовують пропозиції заінтересованих сторін щодо предмета публічної консультації та оприлюднюють результати аналізу таких пропозицій.

3. Предмет публічної консультації – питання, що виникло в процесі здійснення місцевого самоврядування (зокрема на етапі постановки проблеми, обрання одного з альтернативних варіантів розв’язання проблеми, підготовки проєкту акта), щодо якого Рада чи її виконавчі органи пропонують заінтересованим сторонам надати свої пропозиції під час публічних консультацій.

4. Взяти участь у публічних консультаціях і подати пропозиції можуть заінтересовані сторони, зокрема громадяни України, громадські об’єднання, професійні спілки і їх об’єднання, творчі спілки і їх об’єднання, благодійні й релігійні організації, асоціації органів місцевого самоврядування, органи самоорганізації населення, непідприємницькі товариства, суб’єкти господарювання, їх об’єднання, організації роботодавців, їх об’єднання, саморегулівні організації, на які вплине ухвалення рішення, інші особи, прав, свобод, інтересів чи обов’язків яких стосується рішення, а також інші особи, які виявили бажання взяти участь у публічних консультаціях.

5. Публічні консультації проводяться у формі: електронних консультацій, адресних консультацій, публічного обговорення.

6. Публічні консультації можуть проводитися одночасно в різних формах. Форму публічних консультацій, якщо інше не визначено законодавством і цим Статутом, обирає Рада та її виконавчі органи з урахуванням зручності для заінтересованих сторін часу, місця, формату, умов участі в консультаціях, ступеню впливу проблемного питання або проєкту акта.

7. Електронні консультації є обов’язковою формою проведення публічних консультацій щодо всіх проєктів нормативно-правових актів, які ухвалюються органами і посадовими особами місцевого самоврядування.

8. Рада чи її виконавчий орган додатково до електронних консультацій проводить публічне обговорення, якщо обговорюваний проєкт нормативно-правового акта:

1) стосується делегування повноважень органів місцевого самоврядування;

2) передбачає надання пільг, переваг чи встановлення обмежень для окремих суб’єктів господарювання;

3) стосується стратегічного плану розвитку територіальної громади і змін до нього;

4) стосується символіки територіальної громади;

5) визначає критерії, відповідно до яких обов’язково утворюються наглядові ради в юридичних особах, що перебувають у комунальній власності територіальної громади, й у господарських товариствах, у статутному капіталі яких більш як 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді.

За рішенням Ради чи виконавчого органу Ради можуть проводитися публічні обговорення і з інших питань.

9. Для публічних консультацій використовується офіційний вебсайт Ради, а також, за потреби, інші онлайн-сервіси, що визначені рішенням Ради.

10. Порядок організації, проведення і врахування результатів публічних консультацій Радою та її виконавчими органами визначається законом, цим Статутом та окремим Положенням, яке затверджується рішенням Ради.

 

Стаття 30. Участь жителів у консультативно-дорадчих органах, утворених при Раді

1. Жителі, інститути громадянського суспільства, які здійснюють свою діяльність на території територіальної громади, можуть входити до складу й/або брати участь у роботі консультативно-дорадчих органів (у разі їх утворення) при органах і/або посадових особах місцевого самоврядування з метою підготовки пропозицій щодо вдосконалення їхньої роботи, участі в розробленні проєктів актів, розв’язання інших питань, віднесених до повноважень зазначених органів і/або посадових осіб.

2. До складу консультативно-дорадчих органах можуть входити посадові особи місцевого самоврядування і представники експертних середовищ, наукових кіл, бізнесу, профільних громадських об’єднань, міжнародних організацій, медіа.

3. Засідання консультативно-дорадчих органів можуть проводитися в режимі відеоконференції.

4. За ініціативою жителів, інститутів громадянського суспільства, органи й посадові особи місцевого самоврядування створюють тематичні ради.

5. Завдання, склад та організація роботи консультативно-дорадчих органів при органах та/або посадових особах місцевого самоврядування визначається рішенням органу чи посадовою особою, при якому він утворений. Інформація щодо порядку денного, дати, місця та часу проведення засідання консультативно-дорадчого органу, а також рішення, прийняті за підсумками засідання, розміщуються на офіційному веб-сайті ради.

 

Стаття 31. Участь жителів у наглядових радах юридичних осіб, що перебувають у комунальній власності територіальної громади

1. Жителі мають право брати участь у роботі наглядових рад юридичних осіб, що перебувають у комунальній власності територіальної громади, з метою забезпечення прозорості й ефективності їхньої роботи, здійснення контролю за ухваленням рішень щодо діяльності цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, брати участь в управлінні її діяльністю.

2. Порядок участі у відповідних наглядових радах визначається нормами відповідного законодавства України й рішеннями Ради.

 

Стаття 32. Участь жителів у плануванні й розподілі коштів місцевого бюджету

1. Жителі мають право брати участь у плануванні й розподілі коштів місцевого бюджету шляхом внесення відповідних пропозицій. Органи місцевого самоврядування сприяють залученню жителів до процесу складання, розгляду, виконання місцевого бюджету і звітування про його виконання.

2. Форми й порядок внесення пропозицій жителями щодо планування і розподілу коштів місцевого бюджету визначаються рішенням Ради або Статутом територіальної громади.

3. Жителі можуть вносити пропозиції щодо планування і розподілу коштів місцевого бюджету безпосередньо й/або з використанням інформаційно-комунікаційних технологій у таких формах участі у вирішенні питань місцевого значення:

1) під час проведення громадських слухань;

2) у порядку місцевої ініціативи;

3) у формі електронної петиції;

4) на загальних зборах (конференції) жителів;

5) участь у роботі в консультаційно-дорадчих органах;

6) під час проведення публічних консультацій;

7) подання проєкту до громадського бюджету територіальної громади;

8) у межах бюджетного регламенту;

9) тощо.

4. Рада та її виконавчі органи беруть до уваги пропозиції жителів щодо планування і розподілу коштів місцевого бюджету.

5. Громадський бюджет територіальної громади (далі – громадський бюджет) є однією з форм участі жителів у розподілі коштів місцевого бюджету, метою якої є стимулювання громадської активності, сприяння розвитку місцевого самоврядування і реалізація ініціатив жителів. Громадський бюджет реалізується шляхом проведення конкурсу, який фінансується коштом місцевого бюджету. Під час конкурсу жителі готують і подають проєкти, які спрямовані на покращення життя територіальної громади, а також голосують за них. Проєкти жителів, що стали переможцями за результатами голосування, реалізують органи місцевого самоврядування спільно з авторами проєктів.

Така форма участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення дає жителям змогу безпосередньо впливати на розподіл місцевого бюджету через ухвалення рішень щодо фінансування певних ініціатив територіальної громади.

Порядок проведення конкурсу визначається окремим Положенням, яке ухвалюється рішенням Ради.

6. Шкільний громадський бюджет є однією з форм участі жителів у розподілі коштів місцевого бюджету з метою створення додаткових умов для якісної неформальної освіти учнів закладів загальної середньої освіти, самореалізації і розвитку потенціалу учнівської молоді, їх участі в суспільному житті територіальної громади й розподілі коштів місцевого бюджету. Шкільний громадський бюджет реалізується шляхом проведення конкурсу на рівні закладів загальної середньої освіти, під час якого учні готують і подають проєкти, спрямовані на покращення освітнього процесу й позашкільного часу на базі закладу освіти, а також голосують за них. Проєкти-переможці реалізуються за участю їхніх авторів.

Порядок проведення шкільного громадського бюджету визначається окремим Положенням, яке ухвалюється рішенням Ради.

РОЗДІЛ V. ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

Стаття 33. Організація життя територіальної громади на засадах сталого розвитку

1.     Організація життя територіальної громади здійснюється органами та посадовими особами місцевого самоврядування у співпраці з жителями, суб’єктами господарювання та інститутами громадянського суспільства, із заохоченням самоорганізації та громадських ініціатив на засадах сталого розвитку відповідно до законодавства України та цього Статуту.

2.     Реалізація засад сталого розвитку територіальної громади здійснюється органами та посадовими особами місцевого самоврядування за участю жителів територіальної громади, органівсамоорганізації населення, інститутів громадянського суспільства, суб’єктів господарювання, наукових та освітніх установ, міжнародних партнерів шляхом розроблення, прийняття і виконання визначених цим Статутом та законодавством стратегічних документів із розвитку територіальної громади, формування планів заходів і місцевих програм, моніторингу виконання цих документів і встановлення ними цілей, а також створення умов для реалізації громадських ініціатив у сфері сталого розвитку.

3. Сталий розвиток територіальної громади базується на принципах:

1) передбачуваності та прозорості дій місцевої влади: формування публічних цілей і пріоритетів розвитку громади, встановлення індикаторів результативності, моніторинг виконання стратегічних документів та оприлюднення звітів про результати;

2) пріоритезації та ефективності управління: рішення, програми та заходи плануються і реалізуються з урахуванням їх очікуваного впливу на якість життя жителів;

3) нарощення конкурентоспроможності громади, впровадження інноваційно орієнтованої економічної політики;

4) концентрації ресурсів на стратегічних пріоритетах та унікальних конкурентних перевагах громади: планування розвитку здійснюється з урахуванням природних, економічних, культурних, людських та інституційних ресурсів громади;

5) ефективного розвитку інфраструктури громади, створення умов для комфортного проживання та ведення бізнесу в громаді;

6) доступності публічних послуг: надання публічних послуг у громаді організовується з урахуванням необхідності забезпечення їх територіальної та транспортної доступності для жителів громади в межах повноважень органів місцевого самоврядування;

7) безперешкодного доступу населення до якісних житлово-комунальних послуг;

8) забезпечення збалансованого розвитку економіки та екології, раціонального використання природних ресурсів, стимулювання навколишнього природного середовища до відтворення;

9) енергоефективності, енергозбереження, використання відновлювальних джерел енергії для зменшення впливу на зміну клімату;

10) подолання соціальної та територіальної нерівності, боротьба із бідністю та безробіттям у громаді, досягнення гендерної рівності;

11) забезпечення правопорядку та громадської безпеки;

12) збереження та розвиток культурної та архітектурної спадщини громади;

13)  імплементації партисипативної демократії;

14) підтримки самоорганізації та громадських ініціатив, сприяння партнерству влади, бізнесу і громадянського суспільства.

4.     Діяльність щодо реалізації засад сталого розвитку спрямовується на реалізацію таких завдань:

1) збереження і відтворення довкілля, зведення до мінімуму людського впливу на нього, підвищення рівня адаптації до змін клімату, захист, збереження, відновлення та формування екосистем, водних ресурсів, водно-болотних угідь, природних оселищ та біорізноманіття;

2) забезпечення соціально, економічно, культурно та екологічно збалансованого розвитку населених пунктів територіальної громади;

3) створення повноцінного життєвого середовища для сучасного покоління з урахуванням інтересів наступних поколінь;

4) вдосконалення соціальної, транспортної, комунікаційно-інформаційної, інженерної, екологічної інфраструктури з урахуванням принципів безбар’єрності;

5) своєчасне оповіщення про надзвичайні ситуації, вжиття заходів для зниження та регулювання ризиків природних та техногенних лих, систематичне технічне обслуговування та оновлення інфраструктури з урахуванням потреб осіб з різним рівнем комунікаційних можливостей;

6) збереження і розвиток культурної і природної спадщини із залученням приватного сектору;
7) збереження багатокультурної спадщини територіальної громади шляхом розвитку міжнародної та міжмуніципальної співпраці;

8) раціональне використання, відтворення та примноження місцевих матеріальних ресурсів, сталe місцеве економічне зростання, створення робочих місць, розвиток туризму, рекреації, місцевої культури і виробництво місцевої продукції;

9) створення умов для сталого економічного розвитку громади та зміцнення її фінансової спроможності через модернізацію інфраструктури, розвиток підприємництва, залучення інвестицій з урахуванням інтересів громади та довгострокового впливу на добробут жителів;
10) підвищення управлінської та фінансової спроможності громади шляхом впровадження незалежних аудитів, сучасних практик управління комунальними підприємствами (включно з наглядовими радами у випадках, передбачених законом) та системної роботи із залучення зовнішнього фінансування для соціальних і відновлювальних проєктів, у тому числі для ветеранів і внутрішньо-переміщених осіб;

11) запровадження енергоефективних, екологічно чистих та дружніх до довкілля технологій у всіх сферах життєдіяльності громади;

12) згуртування жителів (представників різних суспільних груп), ухвалення рішень з їхнім максимальним залученням і підтримкою;

13) забезпечення безбар’єрності в громадських просторах, отриманні публічної інформації та наданні публічних послуг;

14) забезпечення безбар’єрності та сталої мобільності з пріоритезацією засобів пересування за наведеним порядком: пішохідний рух, рух не механічним та легким персональним транспортом, рух громадським транспортом, рух механічним транспортним засобом;

15) створення, озеленення та належне утримання відкритих, доступних, екологічно чистих, обладнаних територій загального користування;

16) забезпечення громадської безпеки та правопорядку в усіх сферах життя територіальної громади, безперешкодного доступу до громадських місць, громадських просторів, природних об’єктів на території, лісів та водних об’єктів;

17) доступність публічних послуг для жителів (комунальні послуги, транспорт, освіта, охорона здоров’я, соціальний захист, адміністративні послуги);

18) підтримку волонтерських проєктів та проєків інститутів громадянського суспільства;

19) запровадження системи моніторингу та публічного звітування щодо досягнення цілей сталого розвитку та виконання стратегічних документів.

Стаття 34. Стратегічні документи з розвитку територіальної громади

1. Стратегічні документи з розвитку територіальної громади є системою взаємопов’язаних документів, яка включає:

1) стратегію розвитку територіальної громади;

2) містобудівну документацію;

3) інші документи з планування розвитку територіальної громади.

2. Стратегічні документи та щорічні звіти про їх виконання оприлюднюються на офіційному веб сайті ради.

3. Затверджені стратегічні документи, строки яких виходять за межі терміну повноважень ради відповідного скликання, зберігають чинність до закінчення їх строків та є обов’язковими до виконання для ради всіх наступних скликань.

4. Розробка стратегічних документів з розвитку територіальної громади відбувається із залученням громадськості у формах, визначених законом та Статутом починаючи з етапу формування завдання на розробку цих документів або змін до них.

5. Проєкти стратегічних документів з розвитку територіальної громади розміщуються на веб сайті Ради і проходять громадські слухання та публічні консультації, результати яких публікуються на веб сайті Ради і враховуються при доопрацюванні цих проектів.

6. Стратегічні документи з розвитку територіальної громади повинні містити визначені пріоритети та цілі, очікувані результати, індикатори результативності, відповідальних виконавців, строки реалізації та орієнтовні джерела фінансування, а також механізм моніторингу та оцінки їх виконання.

7. Щорічні звіти про виконання стратегічних документів мають містити інформацію про досягнення цілей та значення індикаторів, виконання заходів, використання бюджетних коштів і зовнішнього фінансування, а також пропозиції щодо коригування планів і пріоритетів.
8. Для розроблення, оновлення та оцінки виконання стратегічних документів Рада та її виконавчі органи можуть залучати незалежних експертів, наукові установи, громадські організації, консультантів та спеціалізовані організації (у тому числі агенції) на договірних засадах із дотриманням вимог законодавства щодо публічних закупівель та прозорого використання коштів.

9. Для забезпечення реалізації стратегічних документів Рада визначає відповідальних виконавців (структурні підрозділи, посадові особи та/або робочі органи) та порядок координації їх виконання, у тому числі на середньо- та довгостроковий період. Зміна пріоритетів, коригування цілей і заходів здійснюється на підставі моніторингу та публічних консультацій у порядку, визначеному цим Статутом і законодавством.

10. З метою організації реалізації стратегічних документів, підготовки проєктів та залучення зовнішнього фінансування Рада/виконавчі органи можуть утворювати координаційні та/або проєктні офіси (робочі органи). Положення про такі органи, їх склад, повноваження та порядок роботи затверджуються рішенням Ради або виконавчого комітету.

Стаття 35. Стратегія розвитку територіальної громади

1. Стратегія розвитку територіальної громади (далі – Стратегія) – документ стратегічного планування державної регіональної політики, що визначає стратегічні, оперативні цілі та завдання для сталого розвитку територіальної громади, розробляється на період реалізації Державної стратегії регіонального розвитку та відповідної регіональної стратегії розвитку, з урахуванням положень Закону України «Про засади державної регіональної політики».
2. Стратегія формує бачення (візію) розвитку територіальної громади та визначає пріоритети і цілі сталого розвитку у ключових сферах життєдіяльності громади (економіка та зайнятість, людський капітал, інфраструктура і просторовий розвиток, безпека і стійкість, довкілля, культурна спадщина, якість публічних послуг та ін.), а також індикатори результативності, механізм моніторингу та порядок її актуалізації.
3. План заходів із реалізації Стратегії розвитку територіальної громади – документ реалізації державної регіональної політики, що визначає на середньостроковий період (3–4 роки) заходи, проєкти, місцеві програми розвитку, відповідно до завдань, визначених у Стратегії з визначенням відповідальних виконавців, строків виконання, обсягів і джерел фінансування та індикаторів результативності їх виконання.
4. Стратегія здійснюється на основі планів заходів із їх реалізації, що затверджуються Радою і відображаються у програмах соціально-економічного і культурного розвитку та місцевому бюджеті на відповідні роки.
5. Для забезпечення публічності і прозорості підготовки проєкту Стратегії та Плану заходів проводяться громадські обговорення та консультації. За секторальними напрямами Стратегії визначаються концептуальні моделі організації надання публічних послуг відповідної сфери та довгострокові плани розбудови таких моделей.
6. Стратегія розробляється відповідно до чинного законодавства. Для секторальних напрямів у Стратегії та документах, розроблених на її виконання, визначаються річні, трирічні та десятирічні цілі.
7. Перегляд (актуалізація) Стратегії та Плану заходів може здійснюватися у разі суттєвої зміни умов розвитку громади, зокрема у період дії воєнного стану, надзвичайних ситуацій або істотної зміни бюджетних можливостей, із дотриманням процедур участі жителів.

 

 

Стаття 36. Реалізація завдань стратегічних документів з розвитку територіальної громади

1. Система заходів органів та посадових осіб місцевого самоврядування щодо реалізації завдань стратегічних документів з розвитку територіальної громади визначається в програмах соціально-економічного і культурного розвитку територіальної громади.
2. Реалізація завдань, визначених стратегічними документами з розвитку територіальної громади, забезпечується через систему взаємопов’язаних інструментів, зокрема програми соціально-економічного і культурного розвитку, місцевий бюджет, місцеві цільові програми, проєктні та інвестиційні рішення, а в частині просторового розвитку через містобудівну документацію територіальної громади.
3. Концептуальні рішення містобудівної документації (комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, генеральний план населених пунктів (разом з планом зо нування територій), детальні плани територій, містобудівні умови та обмеження) розробляються відповідно до планів і проводяться з урахуванням рішень органу Ради.
4. Проєкти містобудівної документації (комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, генеральний план населених пунктів (разом з планом зонування територій), детальні плани територій, містобудівні умови та обмеження) оприлюднюються та розглядаються з дотриманням вимог законодавства, зокрема щодо проведення громадського обговорення (громадських слухань), доступу до матеріалів, подання та розгляду пропозицій і зауважень, а також оприлюднення результатів розгляду таких пропозицій.

5. Програми соціально-економічного і культурного розвитку територіальної громади формуються на основі та відповідно до цілей та завдань, визначених у стратегічних документах з розвитку територіальної громади та містобудівній документації.

Стаття 37. Порядок планування і розподілу місцевого бюджету

1. Рада під час планування і розподілу місцевого бюджету дотримується принципів справедливості, рівномірності й неупередженості в розподілі бюджетних коштів на загальносуспільні потреби територіальної громади та враховує необхідність забезпечення потреб усіх жителів, зокрема маломобільних та інших вразливих груп населення, і гідних умов їхнього проживання.

2. Щороку Рада збирає пропозиції жителів щодо планування і розподілу коштів місцевого бюджету й бере їх до уваги.

3. Для забезпечення справедливого планування та оптимального розподілу коштів між старостинськими округами й адміністративним центром територіальної громади селищний голова раз на рік ініціює, зокрема, проведення громадських слухань щодо проєкту місцевого бюджету з метою гармонійного розвитку всієї території територіальної громади. Такі громадські слухання проводяться відповідно до положення про громадські слухання, визначені цим Статутом (додаток № 1).

4. Для запровадження сталих процесів з планування і розподілу бюджетних коштів у територіальній громаді Рада окремим рішенням ухвалює бюджетний регламент. У такому випадку Рада розміщує бюджетний календар на кожен рік на офіційному вебсайті Ради з метою інформування громадськості про перебіг бюджетного процесу, завдяки чому жителі зможуть долучитися до розроблення бюджету на наступний рік.

5. Рада може проводити незалежний аудит (оцінку ефективності) бюджетних програм та видатків територіальної громади з метою виявлення неефективних витрат, оптимізації ресурсів і підвищення якості послуг. Звіт за результатами аудиту оприлюднюється на офіційному вебсайті Ради та виноситься на публічне обговорення під час підготовки проєкту бюджету на наступний рік.

 

Стаття 38. Сталий розвиток та інтегроване планування

1. Планування розвитку громади здійснюється відповідно до принципу партнерства, узгодженості та сталості, як це передбачено політикою Європейського Союзу щодо регіонального розвитку.

2. Стратегія розвитку громади, Програма соціально-економічного розвитку та інші програмні документи мають враховувати рекомендації ЄС у сфері сталого розвитку, цифровізації, інноваційного розвитку, зеленої економіки та кліматичної нейтральності.

3. До розроблення стратегічних документів залучаються представники бізнесу, академічних установ, громадських організацій, молодіжних та професійних спільнот.

Стаття 39. Інституційні механізми та міжнародна співпраця

1. Рада має право створювати спеціалізовані інституційні структури (зокрема, Проєктний офіс, Європейський хаб) для ефективної підготовки заявок до програм ЄС, супроводу проєктів, підтримки громадських ініціатив та розвитку міжнародного партнерства.
2. Рада в рамках компетенції здійснює міжнародну співпрацю, має право вступати до європейських та міжнародних мереж місцевого самоврядування (наприклад, Угоди мерів) для обміну досвідом та залучення зовнішнього фінансування.
3. Рада зобов'язується розвивати електронні сервіси («Smart municipality») для підвищення зручності взаємодії з жителями та прозорості адміністративних процесів.
4. Рада зобов'язується забезпечувати постійне підвищення кваліфікації посадових осіб у сфері європейських стандартів управління.

 

Стаття 40. Цифрова демократія і цифрове врядування

1. Для забезпечення безбар’єрності, сталого розвитку, сприятливих умов проживання, запровадження демократичних процедур і ефективного врядування в територіальній громаді органи й посадові особи  місцевого самоврядування сприяють застосуванню інформаційно-комунікаційних технологій цифрової демократії та врядування.

2.Органи та посадові особи  місцевого самоврядування використовують у своїй діяльності й/або прагнуть інтегрувати такі механізми цифрової демократії:

1) електронний запис на прийом до посадових осіб місцевого самоврядування та депутатів Ради;

2) особистий прийом посадовими особами місцевого самоврядування в дистанційному форматі (з використанням вебдоступної платформи);

3) електронний документообіг і бухгалтерський облік;

4) електронні реєстри й бази відкритих даних територіальної громади, доступ до державних реєстрів і баз даних;

5) геоінформаційні системи: кадастрові карти, GIS-системи, інтерактивні карти проблем територіальної громади й інше;

6) платформи цифрової / електронної демократії для використання електронних петицій, електронного голосування / опитування, публічних консультацій, громадського бюджету, шкільного громадського бюджету й інших інструментів громадської участі;

7) чат-бот, мобільний додаток, для скарг на проблеми, що потребують оперативного розв’язання;

8) платформа відкритого бюджету територіальної громади для оприлюднення інформації про доходи й витрати місцевого бюджету в зручній формі для жителів;

9) єдина система реєстрації проєктів актів та актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування;

10) онлайн-трансляції та архів відеозаписів засідань колегіальних органів місцевого самоврядування;

11) мобільні застосунки територіальної громади;

12) електронні черги в ЦНАПах, закладах дошкільної, загальної середньої освіти, закладах охорони здоров’я;

13) електронний-портал місцевих послуг (реєстрація місця проживання, отримання довідок і дозволів);

14) електронні сервіси для бізнесу – отримання дозволів, погоджень, ліцензій тощо;

15) цифрові транспортні системи для контролю за рухом місцевого транспорту, електронних квитків у транспорті;

16) цифрова освіта: електронні щоденники, онлайн-платформи для навчання;

17) електронна система обліку документів розпорядника інформації;

18) інші механізми цифрової демократії.

3. Участь жителів у вирішенні питань місцевого значення, що потребують особистої присутності, може здійснюватися зокрема з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Рада сприяє можливості долучення жителів до таких заходів також дистанційно, у форматі відеоконференції на вебдоступній платформі. Особливості використання дистанційного формату для певних форм участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення, включно зі способом ідентифікації жителів, визначаються рішеннями Ради.

 

Стаття 41. Європейська інтеграція та міжнародне співробітництво

1. Територіальна громада здійснює свою діяльність відповідно до принципів, стандартів та цінностей Європейського Союзу, сприяє інтеграції України до європейського політичного, економічного та правового простору.

2. Рада та її виконавчі органи ініціюють і реалізують проєкти міжнародного співробітництва  в рамках програм, що фінансуються ЄС.

3. У структурі ради може утворюватися або визначатися посадова особа - Уповноважений з питань європейської інтеграції, відповідальна за координацію міжнародної співпраці та гармонізацію документів громади з нормами acquis ЄС.

4. Рада сприяє створенню та розвитку партнерств з муніципалітетами держав-членів ЄС і бере участь у наднаціональних мережах співробітництва та обміну досвідом.

 

Стаття 42. Транспортна політика та стійка мобільність

1. Рада сприяє розвитку сталої мобільності, включаючи пішохідну, велосипедну та громадську транспортну інфраструктуру, відповідно до стандартів Європейського Зеленого курсу.

2. Рішення щодо транспортного планування ухвалюються з урахуванням принципів безбар’єрності, безпеки дорожнього руху та екологічності.

3. Рада може розробляти План сталої міської мобільності за зразком держав-членів ЄС.

Стаття 43. Ветеранська політика

1. Ветеранська політика є одним із пріоритетів діяльності Ради та її виконавчих органів і спрямована на підтримку:

- ветеранів війни та членів їхніх сімей;

- членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України;

- військовослужбовців – жителів громади (у межах повноважень органів місцевого самоврядування).

2. Ветеранська політика в громаді реалізується на засадах поваги й гідності, адресності, безбар’єрності, конфіденційності, недискримінації, міжвідомчої координації, партнерства з громадським сектором, а також проактивності органів місцевого самоврядування.

3. Задля забезпечення соціально спрямованої ветеранської політики у громаді, рада та її виконавчі органи сприяють:

3.1. Створенню умов для всебічної підтримки ветеранів, членів їхніх сімей та родин загиблих (померлих) військовослужбовців.

3.2. Розширенню можливостей у сфері надання послуг шляхом координації діяльності всіх служб, державних установ та структурних підрозділів громади.

3.3. Здійсненню всебічної підтримки та соціального супроводу у переході від військової служби до цивільного життя ветеранів (реінтеграції) та реалізації їх можливостей, прав, гарантій, пільг.

3.4. Підвищенню рівня соціального захисту ветеранів, членів їхніх сімей та родин полеглих воїнів.

3.5. Інституційному розвитку організацій та установ у громаді, що забезпечують надання на високому рівні необхідних послуг ветеранам членам їхніх сімей та родин полеглих воїнів, залучення грантових коштів та інших незаборонених джерел для реалізації ветеранських програм, реабілітаційних, освітніх та соціальних проєктів.

3.6. Формування й підтримки культури пам’яті, що ґрунтується на повазі, вдячності та гідності, і включає: упорядкування місць пам’яті та поховань; забезпечення єдиних підходів до меморіалізації; залучення родин полеглих, ветеранської спільноти та громадськості до напрацювання рішень; проведення освітніх і комунікаційних заходів.

3.7 Розвитку доступної інфраструктури та сервісів у громаді, включаючи можливість створення/підтримки ветеранського простору (ветеранського хабу), реабілітаційних і консультаційних пунктів самостійно або у партнерстві з державними, комунальними, приватними та громадськими інституціями.

4. Для створення належних умов реінтеграції ветеранів, посилення рівня взаємодії між селищною радою у розв'язанні проблемних питань ветеранів, членів їхніх сімей та родин полеглих Воїнів селищна рада може утворити Раду з питань ветеранів.

5. Для стратегічного планування та впровадження ветеранської політики Рада затверджує місцеву цільову програму ветеранської політики.

 

Стаття 44. Підтримка ветеранів війни

1. Органи й посадові особи місцевого самоврядування в межах здійснення своїх повноважень сприяють наданню підтримки й забезпеченню добробуту ветеранів війни, членів їхніх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, членів сімей осіб, які захоплені в полон або які набули статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, постраждалих учасників Революції Гідності та членів сімей осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України (далі — ветеранів, членів їхніх сімей, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України).

2. З метою забезпечення гідного життя, шани й поваги в територіальній громаді до ветеранів, членів їхніх сімей, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України органи й посадові особи місцевого самоврядування:

1) забезпечують реалізацію державної ветеранської політики;

2) сприяють забезпеченню ветеранів, членів їхніх сімей, а також членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, медичними послугами відповідно до затверджених державних програм;

3) затверджують місцеві програми у сфері підтримки ветеранів і за згодою беруть участь у розробленні й виконанні державних і регіональних програм у цій сфері;

4) забезпечують можливість доступу ветеранів, членів їхніх сімей, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України до ветеранських просторів, центрів психологічної та фізкультурно-спортивної реабілітації в територіальних громадах;

5) здійснюють моніторинг потреб ветеранів, членів їхніх сімей, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України у визначеному ними порядку;

6) забезпечують пристосування житла до потреб ветеранів з інвалідністю в разі такої потреби в порядку, встановленому законодавством, і в межах наявних коштів;

7) забезпечують ведення обліку, упорядження і збереження військових поховань та встановлення імен невідомих воїнів;

8) беруть участь у реалізації програмних документів державної ветеранської політики;

9) сприяють формуванню в територіальній громаді культури поваги, вдячності за службу, подвиг і жертовність ветеранів;

10) організовують заходи із залучення ветеранів до формування української національної та громадянської ідентичності в територіальних  громадах;

11) підтримують ветеранські громадські об’єднання;

12) здійснюють інші повноваження, визначені законодавством.

3. Взаємодія органів місцевого самоврядування з ветеранськими об’єднаннями, громадськими організаціями, благодійними фондами й іншими зацікавленими сторонами здійснюється через створення і роботу консультативно-дорадчих органів при органах та посадових особах місцевого самоврядування.

4. Питання, що стосуються ветеранів, членів їхніх сімей, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, підлягають розгляду органами та посадовими особами місцевого самоврядування з урахуванням пропозицій консультативно-дорадчих органів і представників ветеранських організацій.

5. Рада щороку до 1 березня оприлюднює звіт про реалізацію заходів, спрямованих на підтримку ветеранів, членів їхніх сімей, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, із зазначенням обсягів фінансування і досягнутих результатів.

Стаття 45. Планування публічних інвестиційних проєктів

1. Публічні інвестиційні проєкти й програми публічних інвестицій плануються на місцевому рівні згідно з цілями й завданнями, визначеними у відповідних документах стратегічного планування.

2. Середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій територіальної громади:

1) розробляється виконавчим органом Ради на підставі пропозицій структурних підрозділів такого органу відповідно до цілей і завдань документів стратегічного планування;

2) схвалюється місцевою інвестиційною радою;

3) затверджується виконавчим органом Ради одночасно зі схваленням прогнозу місцевого бюджету.

3. Положення про місцеву інвестиційну раду, її склад, порядок розроблення і моніторингу реалізації середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій територіальної громади затверджує виконавчий орган Ради.

4. На основі середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій територіальної громади формується єдиний проєктний портфель публічних інвестицій територіальної громади, що схвалює місцева інвестиційна рада.

5. Єдиний проєктний портфель публічних інвестицій територіальної громади формується з використанням Єдиної інформаційної системи управління публічними інвестиційними проєктами у вигляді пріоритезованого переліку публічних інвестиційних проєктів і програм публічних інвестицій за результатами їх підготовки, оцінки, пріоритезації і відбору в порядку, встановленому виконавчим органом Ради.

6. Розподіл коштів місцевого бюджету на підготовку й реалізацію публічних інвестиційних проєктів і програм публічних інвестицій здійснює місцева комісія з питань розподілу публічних інвестицій з урахуванням результатів пріоритезації відповідних проєктів і програм, включених до єдиного проєктного портфеля публічних інвестицій територіальної громади, і ступеня їхньої готовності до реалізації в порядку, встановленому виконавчим органом Ради.

7. Положення про місцеву комісію з питань розподілу публічних інвестицій і її склад затверджує виконавчий орган Ради.

8. Виконавчий орган Ради розробляє план діяльності на середньостроковий період (включно із заходами щодо підготовки й реалізації публічних інвестиційних проєктів і програм публічних інвестицій) з урахуванням прогнозу місцевого бюджету, рішення про місцевий бюджет, середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій територіальної громади, єдиного проєктного портфеля публічних інвестицій територіальної громади, прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку.

Стаття 46. Охорона довкілля

1. Територіальна громада при плануванні свого розвитку, здійсненні будівництва, реконструкції об’єктів, наданні дозволів на будівництво дотримується принципу найменшого негативного впливу на довкілля.

2. Органи та посадові особи місцевого самоврядування, жителі мають організовувати суспільне і власне життя, максимально зберігаючи екосистеми, що склались на території територіальної громади.

3. Створення зелених насаджень на території територіальної громади, збереження довкілля, зокрема річок, озер, боліт, питних джерел є пріоритетним для територіальної громади.

4. Використання перероблених відходів, використання елементів обладнання, що замінюється для інших цілей жителями, юридичними особами є природним прагненням зменшити використання невідновлювальних ресурсів.

5. Розвиток виробництв на території територіальної громади базується на використанні низьковуглецевих технологій.

6. Діяльність Ради з охорони довкілля і вирішення екологічних проблем територіальної громади спрямовується на захист довкілля через підготовку й реалізацію місцевих екологічних програм з метою забезпечення сприятливих екологічних умов для проживання, праці та відпочинку людей, а також формування системи контролю за станом довкілля.

7. Рада затверджує місцеві екологічні програми з метою покращення екологічного стану території територіальної громади, включає екологічні розділи до документів з планування її розвитку, вирішує питання виділення бюджетного фінансування на охорону довкілля.

8. Рада та її виконавчі органи забезпечують реалізацію екологічної політики України та екологічних прав жителів у межах території територіальної громади, а також здійснюють інформування жителів про стан довкілля через офіційний веб-сайт Ради, офіційні сторінки/канали Ради в соціальних мережах, інформаційні ресурси старостинських округів, дошки оголошень та іншими способами.

9. Місцеві екологічні програми та документи планування розвитку громади містять кількісні та якісні показники (індикатори) щодо стану довкілля та зелених насаджень (зокрема, площа зелених зон, кількість/структура насаджень, рівень відновлення/втрат, стан водних об’єктів, обсяги озеленення тощо). Рада не рідше одного разу на рік оприлюднює звіт про досягнення таких показників.

10. Під час планування озеленення та утримання територій загального користування Рада та її виконавчі органи застосовують принцип економічної та екологічної доцільності, з урахуванням кліматичних умов, водного балансу, вартості утримання та біорізноманіття, з пріоритезацією стійких до місцевих умов рішень (зокрема, деревно-чагарникових насаджень, природоорієнтованих рішень, відмови від неефективних практик).

11. Рада та її виконавчі органи сприяють розширенню та належному утриманню територій природно-заповідного фонду, парків, скверів, прибережних захисних смуг, рекреаційних зон, а також ініціюють заходи щодо створення нових або впорядкування існуючих територій загального користування та природоохоронних територій у порядку, визначеному законодавством.

 

Стаття 47. Загальні засади планування територій загального користування та участь жителів у цьому процесі

1. Території загального користування створюються з метою забезпечення жителів можливостями для відпочинку, реалізації комунікативного потенціалу, задоволення соціальних та суспільних потреб, сталого та гармонійного розвитку територій.

До територій загального користування належать:

1) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики;

2) пам’ятки культурної та історичної спадщини;

3) майдани, площі, бульвари, проспекти;

4) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки;

5) пляжі;

6) кладовища;

7) інші території загального користування.

 

2. Території загального користування створюються за такими принципами:

1) забезпечення безбар’єрності, доступності, безпечності, чистоти, естетичності, багатофункціональності та комфортності;

2) врахування потреб різних соціальних груп населення та зацікавлених осіб;

3) пріоритетність пішохідного руху;

4) результатом створення територій загального користування має бути забезпечення реалізації його комунікативної, інтеграційної, суспільної та інших пов’язаних функцій;

5) залучення зацікавлених осіб до процесу планування територій загального користування на етапі підготовки завдань на проєктування, конкурсу або затвердження обсягів робіт при капітальному ремонті територій загального користування шляхом проведення публічних консультацій;

6) передбачення можливості розміщення та ведення підприємницької діяльності у визначених проєктом місцях із відповідною інфраструктурою;

7) забезпечення прозорої, відкритої, публічної та підзвітної роботи під час планування, ремонту, будівництва та реконструкції територій загального користування, зокрема оприлюднення всіх пов’язаних документів на офіційному веб сайті Ради, офіційні сторінки/канали Ради в соціальних мережах, інформаційні ресурси старостинських округів, дошки оголошень та іншими способами.

8)  недопущення самовільного обмеження доступу, захоплення або огородження територій загального користування, крім випадків та порядку, визначених законом і рішеннями Ради;

9) підтримка самоорганізованих ініціатив жителів щодо догляду, благоустрою, прибирання, озеленення та проведення суспільно корисних заходів на територіях загального користування за умови дотримання законодавства та правил безпеки, у порядку, визначеному Радою.

3. Жителі мають право брати участь у плануванні територій загального користування через різні форми громадської участі та подання пропозицій чи зауважень. Порядок участі жителів у плануванні територій загального користування може визначатися окремим Положенням, яке приймається рішенням Ради.

 

Стаття 48. Охорона культурної спадщини та інших цінних об’єктів територіальної громади

1. Діяльність Ради та посадових осіб Ради з охорони культурної спадщини спрямовується на захист об’єктів культурної спадщини через підготовку та реалізацію цільових проєктів та програм з метою збереження об’єктів культурної спадщини, а також формування системи контролю за станом об’єктів культурної спадщини.
2. Рада затверджує цільові програми збереження об’єктів культурної спадщини, вирішує питання фінансування з охорони об’єктів культурної спадщини.
3. Рада не менше одного разу на рік розглядає на своєму пленарному засіданні питання щодо збереження об’єктів культурної спадщини на території територіальної громади і контролю за ходом виконання запланованих заходів.
4. Фінансування заходів з охорони культурної спадщини територіальної громади здійснюється як за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, так і за рахунок коштів осіб, які набули право власності або отримали у користування пам’ятку (її частину), благодійних внесків та пожертвувань, грантів і міжнародної технічної допомоги, та інших, не заборонених законодавством України, джерел.
5. Рада та її виконавчі органи сприяють залученню грантового фінансування, міжнародної технічної допомоги та партнерської підтримки, зокрема через співпрацю з іноземними громадами-партнерами, фондами та іншими партнерами, у тому числі для збереження історичних місць пам’яті та поховань, культових споруд, меморіальних об’єктів і об’єктів спільної історико-культурної спадщини.
6. З метою системного збереження культурної спадщини Рада забезпечує формування та ведення місцевого переліку (реєстру) об’єктів культурної спадщини та інших цінних об’єктів територіальної громади, у тому числі щойно виявлених об’єктів, місць пам’яті, історичних поховань, культових споруд, елементів історичної забудови та ландшафтів. Порядок формування, оновлення та оприлюднення такого переліку визначається рішенням Ради.
7. Для забезпечення збереження та відновлення об’єктів культурної спадщини та інших цінних об’єктів територіальної громади Рада може передавати об’єкти, що перебувають у комунальній власності, у користування неприбутковим організаціям, благодійним фондам та громадським об’єднанням на пільгових або безоплатних умовах у випадках і порядку, визначених законодавством та рішеннями Ради, за наявності охоронних/використовних зобов’язань, плану утримання (відновлення) та механізмів контролю.

Стаття 49. Застосування гендерно-орієнтованого підходу під час планування розвитку територіальної громади

1. Під час розроблення нормативно-правових актів, зокрема документів стратегічного планування, проєкту бюджету територіальної громади на наступний рік, проєктів актів посадових осіб та органів місцевого самоврядування може проводитись їх гендерно-правова експертиза.
2. Гендерно-правова експертиза передбачає аналіз проєктів актів Ради та її виконавчих органів, посадових осіб на відповідність принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
3. Рада та виконавчі органи Ради, здійснюючи свої повноваження, відповідно до Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» та іншого законодавства України, забезпечує:

1. гармонізацію професійного та особистого життя жінок і чоловіків;
2. участь жителів у процесах прийняття рішень і розподілі ресурсів незалежно від статі;
3. створення рівних умов для жінок і чоловіків у кар’єрному зростанні, професійному розвитку та у сфері підприємництва;
4. створення умов для відповідального батьківства і материнства, партнерського розподілу сімейних обов’язків;
5. зменшення (викорінення) домашнього та гендерно зумовленого насильства у всіх його формах;

6. формування гармонійно розвиненої особистості без гендерних стереотипів та упереджень;
7. та інших можливостей, що передбачені законодавством України.

Стаття 50. Розвиток науки й освіти, охорони здоров’я, фізкультури і спорту, культури та мистецтва

1. Рада та її виконавчі органи забезпечують розвиток соціально-гуманітарної сфери життєдіяльності територіальної громади (науки й освіти, охорони здоров’я, фізкультури і спорту, культури та мистецтва тощо). Основні напрями і пріоритети соціально-гуманітарного розвитку територіальної громади визначаються Радою при розробці рішень із планування розвитку територіальної громади.

2. Територіальна громада заохочує реалізацію громадських ініціатив і проєктів у сферах науки, освіти, охорони здоров’я, фізичної культури і спорту, культури та мистецтва, зокрема шляхом партнерств, конкурсів проєктів, співфінансування, надання приміщень/інфраструктури для суспільно корисних заходів у порядку, визначеному рішеннями Ради.

 

 

 

Стаття 51. Розвиток волонтерської діяльності

1. Волонтерська діяльність є одним із ключових чинників стійкості та соціальної згуртованості територіальної громади, розвитку соціального капіталу, взаємодопомоги та самоорганізації жителів.

2. Рада та посадові особи Ради сприяють розвитку волонтерства на засадах партнерства, відкритості, недискримінації, доброчесності та підзвітності, зокрема шляхом:

1). забезпечення відкритої та сталої взаємодії з волонтерськими ініціативами, благодійними фондами та громадськими організаціями, у тому числі через укладення меморандумів чи угод про співпрацю, створення спільних робочих груп та організацію координаційних зустрічей;

2). інформаційної підтримки волонтерських ініціатив через офіційні канали громади (вебсайт, соціальні мережі, ресурси старостинських округів та інші доступні способи) з дотриманням вимог законодавства щодо безпеки та захисту персональних даних;

3). запровадження механізмів підтримки волонтерських проєктів (гранти, конкурси проєктів, співфінансування, цільові програми) у порядку та межах, визначених законодавством, із встановленням критеріїв відбору, звітності та контролю.

3. З метою забезпечення системності підтримки волонтерства Рада може затверджувати місцеву цільову програму розвитку волонтерської діяльності.

Стаття 52. Утвердження української національної та громадянської ідентичності

1. До повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності належить:

1. забезпечення реалізації державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності;
2. розроблення, затвердження та реалізація місцевої програми у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності;
3. забезпечення формування, оптимізації та розвитку інфраструктури з утвердження української національної та громадянської ідентичності;
4. сприяння створенню та діяльності закладів у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності, забезпечення діяльності таких закладів, що належать до комунальної форми власності;
5. сприяння підготовці та підвищенню кваліфікації фахівців у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності;
6. сприяння реалізації проєктів у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
7. створення умов для залучення жителів до прийняття рішень з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності.

8. розвиток партнерств і ініціатив у сфері національно-патріотичного виховання, вшанування захисників України та підтримки ветеранів.

2. Рада створює, підтримує та через виконавчі органи забезпечує роботу координаційної ради з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності в територіальній громаді.

Положення про координаційну раду, її персональний склад, порядок роботи та звітування затверджуються Радою. Координаційна рада щороку подає публічний звіт про діяльність.

 

Стаття 53. Розвиток стійкості і соціальної згуртованості територіальної громади

1. Стійкість територіальної громади - це здатність своєчасно ідентифікувати загрози, виявляти вразливості й оцінювати ризики для безпеки функціонування територіальної громади, запобігати або мінімізувати їх негативні впливи, ефективно реагувати та швидко й повномасштабно відновлюватися після виникнення загроз або настання надзвичайних і кризових ситуацій усіх видів, включно з загрозами гібридного типу, але не обмежуючись ними.

2. Задля забезпечення стійкості територіальної громади органи та посадові особи місцевого самоврядування сприяють:

1) адаптації суспільних систем та інститутів до криз і різких змін середовища (ухвалення рішень, моделі й алгоритми взаємодії, протоколи реагування в суспільстві);

2) активізації і мобілізації громадян та інститутів для виконання різних гуманітарних, соціальних і безпекових завдань у співпраці;

3) формуванню й розвитку моделі співпраці між владою, бізнесом і громадянським суспільством, яка сприятиме підвищенню рівня міжсекторальної довіри і закладе можливості для адаптації, трансформації викликів і впровадження інноваційних підходів.

3. Соціальна згуртованість територіальної громади — це здатність реагувати на кризи на підставі спільних цінностей громади і спроможність впоратися з економічними, соціальними, політичними чи екологічними стресами (позитивними чи негативними) і впливати на них. Соціальна згуртованість є цінністю й одним із ключових чинників сталого розвитку, стійкості, безпеки, демократичного управління, привабливості, інтегрованості територіальної  громади й пiдвищення якостi життя її жителів.

4. Задля забезпечення соціальної згуртованості територіальної громади Рада й посадові особи Ради сприяють:

1) розвитку комунікацій через формування доступної інфраструктури, електронних інструментів участі, поінформованості й компетенції жителів, наявності публічних консультацій і громадського контролю, практикам дорадчої демократії, зокрема проведенню громадських асамблей;

2) розвитку відчуття приналежності через формування в територіальній громаді розуміння цінностей залучення до процесів формування й ухвалення рішень шляхом консультацій, інформування, учасницьких практик;

3) розвитку громадянської солідарності через формування цінностей щодо довіри всередині територіальної громади для співпраці та реагування на виклики й ризики;

4) формуванню спільного образу майбутнього (спільної візії територіальної  громади) - залучення жителів до формування спільного образу майбутнього територіальної громади та спільного бачення ідентичності територіальної громади;

5) розвитку соцiального капiталу через iнiцiативи, що стимулюють мiжособистiсну довiру, спiвпрацю, вiдчуття причетностi до життя територіальної громади.

Дiї з розвитку соцiальної згуртованостi мають бути стратегічними, довготривалими й не обмежуватись разовими заходами.

За результатами моніторингу соціальної згуртованості Рада й посадові особи Ради можуть оновлювати полiтики, програми, бюджети та механiзми участi для урахуванням нових викликів i потреб.

Пiдходи до згуртованостi повинні враховувати локальний контекст, ресурси, iсторiю, склад територіальної  громади й рівень залученості її жителів до спiльного життя.

5. Рада зобов’язана створювати умови для вiдкритого громадського діалогу, медіації, фасилітації та інших інструментів ненасильницького вирішення конфліктів.

Заходи з підвищення соціальної згуртованості мають подолати соціальну ізоляцію, міжгрупову напругу, стереотипи й упередження.

Рада може запроваджувати постiйнi платформи для діалогу та співпраці задля посилення рівня стійкості й соціальної згуртованості своєї територіальної громади.

Стаття 54. Забезпечення прав осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення

 

1. До маломобільних груп населення належать: особи з інвалідністю, люди похилого віку, вагітні жінки, батьки з малолітніми дітьми, особи з тимчасовими порушеннями здоров’я, люди з травмами, а також інші особи, які мають обмеження у пересуванні чи сприйнятті інформації.

 

2. Маневицька селищна територіальна громада забезпечує дотримання прав осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення і визнає їх рівноправними учасниками суспільного життя громади.

 

3. У громаді забезпечується рівний доступ осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення до об’єктів адміністративної, соціальної, освітньої, культурної, медичної, спортивної та транспортної інфраструктури, а також до послуг, що надаються органами місцевого самоврядування та комунальними установами.

 

4. Під час планування, будівництва, реконструкції та благоустрою об’єктів у Маневицькій селищній територіальній громаді застосовуються принципи універсального дизайну та розумного пристосування.

 

5. Маневицька селищна територіальна громада сприяє участі осіб з інвалідністю, представників маломобільних груп населення та їх громадських об’єднань у процесах підготовки, прийняття, реалізації та оцінки рішень органів місцевого самоврядування, зокрема шляхом проведення консультацій, громадських обговорень та здійснення моніторингу доступності.

 

6. Результати моніторингу доступності об’єктів і послуг враховуються під час розроблення та реалізації місцевих програм, плануванні заходів і формуванні бюджету Маневицької територіальної громади.

 

7. Будь-які форми дискримінації осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення у громаді забороняються.

 

 

 

РОЗДІЛ VІ. УЧАСТЬ МОЛОДІ В МІСЦЕВОМУ САМОВРЯДУВАННІ

 

Стаття 55. Участь молоді в місцевому самоврядуванні

1. Молодь - молоді особи - особи віком від 14 до 35 років включно, які є громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

2. Основними завданнями органів місцевого самоврядування в реалізації права молоді на участь у місцевому самоврядуванні є:

1) створення умов для залучення молоді до громадського, політичного, соціальноекономічного, культурного життя територіальної громади, популяризація ролі й важливості участі молоді в процесі ухвалення рішень;

2) підтримка молоді в реалізації її соціально-економічного потенціалу, питань професійного розвитку, працевлаштування, задоволення освітніх, медичних, культурних та інших потреб;

3) формування громадянської, національної і культурної ідентичності української молоді;

4) сприяння інституційному розвитку молодіжних і дитячих громадських об’єднань, молодіжних центрів, посилення їхньої ролі в процесі соціалізації молоді;

5) розвиток молодіжної інфраструктури,

6) розвиток громадянської освіти дітей і молоді для всіх суспільних груп, зокрема осіб з інвалідністю.

 

3. Органи й посадові особи місцевого самоврядування визначають форми та порядок залучення молоді до вирішення питань місцевого значення.

4. Жителі, яким виповнилося 14 років, мають право ініціювати й долучатися до форм участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення, як-от місцева ініціатива, громадські слухання, публічні консультації, консультативно-дорадчий орган при органі й/або посадовій особі місцевого самоврядування, електронні петиції і в інших формах участі, що не суперечать закону.

5. Участь молоді у вирішенні питань місцевого значення забезпечується залученням і розглядом їхніх пропозиції під час прийняття актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування. Органи й посадові особи місцевого самоврядування інформують молодь про результати розгляду порушеного ними питання або наданих пропозицій та отримує роз’яснення щодо можливості їх врахування.

6. Залучення молоді до вирішення питань місцевого значення здійснюється через такі форми, як молодіжні ради, студентське й учнівське самоврядування, залучення молоді до участі в плануванні та розподілі коштів бюджету територіальної громади, молодіжні центри й простори, шкільний громадський бюджет, проведення консультацій, залучення до реалізації проєктів, спрямованих на розвиток територіальної громади, тощо.

 

Стаття 56. Механізми участі молоді в місцевому самоврядуванні

1. Участь молоді в місцевому самоврядуванні забезпечується розглядом позиції молоді під час прийняття актів Радою і посадових осіб Ради, а також залученням молоді до реалізації ухвалених рішень.

2. Механізми й інструменти участі молоді в місцевому самоврядуванні:

1) інформування про рішення та дії Ради і посадових осіб Ради, що стосуються молоді, шляхом оприлюднення відповідної інформації на офіційному вебсайті Ради, через медіа, соціальні мережі й за допомогою інших доступних засобів і методів комунікації;

2) проведення консультацій, зокрема електронних, іншими заінтересованими сторонами, проведення опитувань молоді тощо;

3) налагодження діалогу з молоддю за допомогою підтримки молодіжних ініціатив, утворення молодіжних рад, призначення радників з питань молоді, проведення  громадських слухань, публічних обговорень, створення робочих груп із залученням суб’єктів молодіжної роботи під час розгляду питань, що їх стосуються, і молодіжної політики;

4) забезпечення представництва молоді в складі консультативно-дорадчих органів, що утворюються при органах і посадових особах місцевого самоврядування з питань, що їх стосуються, і молодіжної політики.

3. Селищний голова й керівники виконавчих органів Ради можуть призначати радника з питань молоді на громадських чи інших засадах.

 

Стаття 57. Молодіжна рада

1. Молодіжна рада - це молодіжний консультативно-дорадчий орган, що може утворюватися при органах і посадових особах місцевого самоврядування задля залучення молоді до вирішення питань місцевого значення.

2. Орган, при якому утворюється молодіжна рада, затверджує положення про молодіжну раду і здійснює організаційно-методичне забезпечення її діяльності.

3. Молодіжна рада:

1) сприяє реалізації права молоді на участь у життєдіяльності територіальної громади; 2) надає органам і посадовим особам місцевого самоврядування пропозиції щодо організації консультацій з молоддю;

3) надає пропозиції, висновки, рекомендації щодо питань, що стосуються молоді, і вправі ініціювати розгляд питань Радою, її виконавчими органами та селищним головою;

4) розробляє спільно з молодіжними, дитячими громадськими об’єднаннями й іншими суб’єктами, що здійснюють молодіжну роботу, пропозиції щодо пріоритетів розвитку у сфері молодіжної політики;

5) здійснює моніторинг і оцінку ефективності розвитку у сфері молодіжної політики;

6) бере участь у розробленні проєктів нормативно-правових актів, спрямованих на розвиток у сфері молодіжної політики;

7) вивчає стан виконання законів України, інших нормативно-правових актів, що стосуються молоді;

8) виконує інші завдання, визначені положенням про молодіжну раду.

4. Молодіжна рада діє на засадах добровільності, відкритості, прозорості та звітує перед громадськістю про свою діяльність відповідно до затвердженого Положення.

 

Стаття 58. Роль Ради, її виконавчих органів і селищного голови у сфері молодіжної політики

1. Рада, її виконавчі органи й селищний голова в межах своїх повноважень:

1) розробляють і реалізують місцеву цільову програму щодо підтримки й розвитку молоді та молодіжної політики з урахуванням положень Національної молодіжної стратегії, місцевих потреб і запитів молоді, оцінюють ефективність їх реалізації;

2) передбачають у профільній програмі щодо підтримки і розвитку молоді й молодіжної політики підготовку та підвищення кваліфікації молодіжних працівників;

3) забезпечують формування, оптимізацію і розвиток молодіжної інфраструктури;

4) сприяють створенню і діяльності молодіжних центрів, забезпечують діяльність молодіжних центрів комунальної форми власності, інших установ, що забезпечують соціальний захист, самореалізацію та розвиток потенціалу молоді;

5) надають усебічну підтримку установам та організаціям, що опікуються підготовкою і підвищенням кваліфікації молодіжних працівників, членів молодіжних та дитячих громадських об’єднань;

6) сприяють діяльності молодіжних і дитячих громадських об’єднань, інших суб’єктів молодіжної роботи;

7) сприяють створенню молодіжних рад, інших консультативно-дорадчих і робочих органів для забезпечення участі молоді в розвитку молодіжної політики, розв’язують інші питання, що стосуються молоді;

8) розробляють місцеві фінансово-кредитні механізми забезпечення економічної доступності житла для молодих сімей і молодих осіб;

9) можуть надавати гранти (фізичним особам, фізичним особам - підприємцям, юридичним особам, що здійснюють молодіжну роботу), ініціювати встановлення премій, стипендій, інших заохочувальних відзнак для відзначення, підтримки, самореалізації молоді та розвитку її потенціалу;

10) здійснюють інші повноваження, визначені законом.

 

Стаття 59. Молодіжні центри і простори

1. На території територіальної громади створюються молодіжні центри й простори. Вони утворюються і діють з метою забезпечення рівного доступу молоді, зокрема з маломобільних груп населення, до послуг, що надаються молодіжними центрами, а також задля раціонального й ефективного використання ресурсів, впорядкування і розвитку мережі місцевих молодіжних центрів та просторів, загальної координації їхньої діяльності, розвитку й підтримки молодіжних ініціатив.

2. Молодіжні центри комунальної форми власності можуть утворюватися і діяти на базі закладів освіти, культури, спортивного профілю, охорони здоров’я, соціального захисту тощо.

3. Молодіжна робота здійснюється з урахуванням специфіки роботи закладу й може включати надання послуг з неформальної освіти, культурного розвитку, донесення до дітей і молоді інформації про необхідність збереження здоров’я, популяризації здорового способу життя, проведення активного та змістовного дозвілля, розвитку вуличних культур.

4. Молодіжні центри сприяють соціальному й індивідуальному розвитку дітей і молоді на засадах залучення до ухвалення рішень та інтеграції в життя територіальної громади, забезпечують розвиток громадянської та неформальної освіти, запроваджують інші форми змістовного дозвілля дітей і молоді, здійснюють методичне та інформаційне забезпечення діяльності молодіжних та дитячих громадських об’єднань й інших суб’єктів молодіжної роботи.

5. Порядок функціонування молодіжного простору визначається власником (балансоутримувачем, розпорядником) будівель, споруд, інших приміщень чи земельних ділянок, на базі яких організовано молодіжний простір, і відповідно до прийнятих стандартів роботи молодіжних просторів.

 

Стаття 60. Підтримка обдарованої молоді

1. Обдарованій молоді Рада та її виконавчі органи надає всебічну підтримку з метою реалізації соціально значущих проєктів у соціальній і гуманітарній сферах у порядку, визначеному законодавством. А також сприяє проведенню регіональних та місцевих конкурсів, виставок, фестивалів, концертів, наукових конференцій тощо, щоб виявити, підтримати й поширити творчі досягнення молоді.

2. Рада та її виконавчі органи можуть встановлювати для молоді спеціальні гранти, стипендії, стажування в органах місцевого самоврядування тощо.

 

РОЗДІЛ VІІ. ОРГАНИ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ

 

Стаття 61. Органи самоорганізації населення

1. Щоб створити умови для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення, задовольнити їхні соціальні, культурні, побутові й інші потреби через сприяння в наданні їм відповідних послуг, а також щоб уможливити участь жителів у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території територіальної громади й місцевих програм, у територіальній громаді можуть створюватися органи самоорганізації населення.

2. Органами самоорганізації населення є комітети: сільські, селищні, вуличні, квартальні, будинкові, районні в місті й інші органи самоорганізації населення.

3. Органи самоорганізації населення створюються за ініціативою жителів на підставі рішення Ради про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення. З ініціативою про створення органу самоорганізації населення до Ради звертаються збори (конференція) жителів за місцем проживання, якщо в них брала участь (було представлено) щонайменше половина жителів відповідної території, які мають право голосу.

Інші заінтересовані особи можуть долучатися до обговорення питань діяльності ОСН з дорадчим голосом у порядку, визначеному положенням про ОСН.

4. Брати участь у зборах (конференціях) жителів за місцем проживання з питань створення, діяльності або припинення органу самоорганізації населення, обирати й бути обраними до його складу можуть жителі, які на законних підставах проживають на відповідній частині території територіальної громади, досягли на день проведення зборів (конференції) вісімнадцятирічного віку й не визнані судом недієздатними.

5. Фінансовою основою діяльності органів самоорганізації населення, зареєстрованих як юридичні особи, є кошти бюджету територіальної громади, які передані їм Радою для здійснення повноважень, а також власні кошти, які формуються добровільними внесками фізичних і юридичних осіб та інших надходжень, не заборонених законодавством України.

6. Матеріальною основою діяльності органів самоорганізації населення є власне майно і майно, передане їм Радою на праві узуфрукта комунального майна чи на іншому речовому праві на чуже майно, передбаченому законом.

Органи самоорганізації населення, зареєстровані як юридичні особи, можуть набувати права власності на майно, передане їм у власність чи набуте у власність на підставах, не заборонених законом, мати речові права на чуже майно, а також користуватися майном чи управляти ним відповідно до укладених договорів.

7. Рада, її виконавчі органи й посадові особи сприяють створенню і діяльності органів самоорганізації населення на території територіальної громади.

 

Стаття 62. Територія діяльності органів самоорганізації населення

1. Орган самоорганізації населення створюється за територіальною ознакою.

2. Територія діяльності органу самоорганізації населення визначається рішенням Ради про надання дозволу на створення відповідного органу самоорганізації населення з урахуванням рішення зборів (конференції) жителів за місцем проживання.

3. Межі території діяльності органів самоорганізації населення визначаються так, щоби вони не перетиналися з межами території діяльності іншого органу самоорганізації населення того самого територіального рівня.

4. Органи самоорганізації населення різних територіальних рівнів, що діють на одній території, можуть під час реалізації своїх повноважень укладати між собою двосторонні або багатосторонні договори щодо узгодження своїх дій.

 

Стаття 63. Компетенції і функції органів самоорганізації населення

1. Під час надання дозволу на створення органу самоорганізації населення Рада наділяє його повноваженнями. Коли Рада ухвалює таке рішення, вона має врахувати рішення зборів (конференції) жителів за місцем проживання. Перелік повноважень, якими під час надання дозволу на створення може наділятися орган самоорганізації населення, визначає Рада в межах переліку, передбаченого законом. Рада передає органу самоорганізації населення відповідні кошти, а також матеріально-технічні й інші ресурси, необхідні для реалізації ним повноважень, а також контролює їх виконання.

2. Рада за власною ініціативою або за ініціативою органу самоорганізації населення та за згодою зборів (конференції) жителів на території його діяльності на підставі договору може наділяти орган самоорганізації населення іншими повноваженнями, які належать до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів Ради, з одночасною передачею органу самоорганізації населення додаткових коштів, а також матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для здійснення цих повноважень, контролює їх виконання.

3. Договір про наділення органу самоорганізації населення повноваженнями, які належать до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів Ради, затверджується рішеннями Ради і зборів (конференції) жителів за місцем проживання та підписується сільським / селищним / міським головою і керівником відповідного органу самоорганізації населення.

4. Орган самоорганізації населення може бути достроково позбавлений повноважень, які належать до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів Ради, у випадках і в порядку, визначених законодавством та договором про наділення органу самоорганізації населення такими повноваженнями.

 

Стаття 64. Строк повноважень органу самоорганізації населення і його персонального складу

1. Орган самоорганізації населення створюється на необмежений строк. Рішення Ради про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення не припиняється із завершенням терміну повноважень відповідного скликання Ради.

2. Персональний склад органу самоорганізації населення обирається на строк, визначений Положенням про орган самоорганізації населення, але не може перевищувати п’ять років. Термін повноважень персонального складу органу самоорганізації населення обчислюється з дня його обрання.

 

Стаття 65. Прозорість діяльності та підзвітність органу самоорганізації населення

1. Орган самоорганізації населення веде діяльність відкрито, інформує жителів про своє місцезнаходження, час роботи і прийом громадян.

2. Орган самоорганізації населення не рідше одного разу на рік звітує про свою діяльність на зборах (конференції) жителів за місцем проживання, які проживають на території діяльності органу самоорганізації населення.

3. Жителі території, на якій веде діяльність орган самоорганізації населення, мають право ознайомлюватися з його рішеннями й отримувати засвідчені секретарем цього органу копії рішень, що їх ухвалив орган самоорганізації населення.

4. У частині виконання повноважень, дотримання Положення про орган самоорганізації населення і використання переданих Радою коштів та майна орган самоорганізації населення підзвітний і підконтрольний Раді.

 

Стаття 66. Порядок утворення, діяльності та припинення органів самоорганізації населення

1. Порядок утворення, діяльності та припинення органів самоорганізації населення визначається Законом України «Про органи самоорганізації населення», іншими законами й нормативно-правовими актами, а також рішеннями Ради.

 

РОЗДІЛ VIІІ. ОСНОВНІ ЗАСАДИ ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНІВ І ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ З ОБ’ЄДНАННЯМИ ГРОМАДЯН ТА ІНШИМИ СУБ’ЄКТАМИ

 

Стаття 67. Взаємовідносини органів і посадових осіб місцевого самоврядування з об’єднаннями громадян та іншими суб’єктами

1. Взаємовідносини органів і посадових осіб місцевого самоврядування з інститутами громадянського суспільства, зокрема громадськими об’єднаннями, релігійними, благодійними організаціями, творчими спілками, професійними спілками та їх об’єднаннями, асоціаціями, організаціями роботодавців та їх об’єднаннями, органами самоорганізації населення, недержавними медіа, що легалізовані відповідно до законодавства, здійснюються через:

1) залучення їх до участі у вирішенні питань місцевого значення, а саме проведення публічних консультації, включення їх представників до складу консультативно-дорадчих органів та наглядових рад, розгляду електронних петицій, врахування висновків та пропозицій, поданих за результатами громадського оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, інших форм участі;

2) неупереджену й однакову підтримку законної діяльності об’єднань громадян та інших суб’єктів, що зареєстровані й/або діють у межах територіальної громади;

3) запрошення на сесію Ради та засідання її виконавчого комітету у разі розгляду питань, у сфері їх діяльності;

4) залучення їхніх представників як експертів до розробки проектів рішень Ради та її виконавчого комітету;

5) залучення до процесу підготовки проєкту бюджету місцевого самоврядування;

6) контролю за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування, юридичних осіб, що перебувають у комунальній власності територіальної громади;

7) підтримку проектів інститутів громадянського суспільства, які вони реалізовують на території територіальної громади; 

8) надають пільги в оренді комунальної власності інститутам громадянського суспільства для здійснення їх статутної діяльності у спосіб визначений законами України;

9) іншими шляхами, що передбачені законами, цим Статутом та рішеннями Ради.

 

Стаття 68. Взаємовідносини територіальної громади з іншими територіальними громадами

1. Взаємовідносини територіальної громади, Ради і посадових осіб Ради з іншими територіальними громадами, їхніми органами і посадовими особами здійснюються на принципах добросусідства, партнерства та взаємної вигоди.

2. Задля налагодження взаємовідносин і реалізації спільних проєктів територіальна громада може укладати відповідні договори з іншими територіальними громадами.

3. Органи й посадові особи місцевого самоврядування дбають про збереження довкілля і роблять необхідні кроки для узгодження з сусідніми територіальними громадами питань щодо використання земель і природних ресурсів, допомагають фізичним та юридичним особам, що користуються ресурсами територіальної громади й сусідніх територіальних громад у розв’язанні питань з органами місцевого самоврядування таких територіальних громад.

4. Рада може ініціювати створення координаційного органу з питань добросусідства разом із радами сусідніх територіальних громад.

5. Територіальна громада може об’єднуватися з іншими територіальними громадами в порядку, визначеному законом.

 

Стаття 69. Участь в асоційованих організаціях і міжнародна співпраця

1. Рада з метою ефективнішого здійснення своїх повноважень, захисту прав та інтересів територіальної громади може входити до складу асоціацій органів місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про асоціації органів місцевого самоврядування».

2. Рада, її виконавчі органи й посадові особи в інтересах територіальної громади можуть брати участь у міжнародному територіальному співробітництві та співробітництві територіальних громад, організовувати співробітництво з міжнародними організаціями в різних сферах суспільного життя.

3. Співпраця Ради з іншими асоціаціями органів місцевого самоврядування і їх добровільними об’єднаннями, міжнародними організаціями тощо реалізується через обмін офіційними делегаціями, проведення спільних заходів, реалізацію спільних проєктів, а також іншими, передбаченими актами законодавства України, способами.

 

РОЗДІЛ ІХ. ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ ГРОМАДСЬКОГО КОНТРОЛЮ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ОРГАНІВ І ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

 

Стаття 70. Засади громадського контролю за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування

1. Здійснення громадського контролю за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування ґрунтується на Конституції України й інших нормативно-правових актах законодавства України, Європейській хартії місцевого самоврядування, цьому Статуті та рішеннях Ради, її виконавчих органів, розпоряджень селищного голови.

2. Громадський контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється з метою захисту прав, свобод та законних інтересів жителів.

3. Громадський контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється на основі принципів:

1) відкритості й прозорості;

2) пріоритетності прав людини й громадянина;

3) законності;

4) добровільності в здійсненні громадського контролю;

5) неупередженості, об’єктивності, достовірності й повноти інформації;

6) сприяння досягненню балансу приватних і публічних інтересів при вирішенні питань місцевого значення;

7) сприяння недопущенню перешкоджання здійсненню законного громадського контролю;

8) професійності й компетентності учасників громадського контролю;

9) взаємодії жителів та органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

 

Стаття 71. Здійснення громадського контролю за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування

1. Громадський контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється шляхом:

1) отримання інформації, що оприлюднюється і надається за запитами органами місцевого самоврядування в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», іншими законами, Статутом і рішеннями Ради;

2) участі жителів у звітуваннях селищного голови, депутатів Ради, виконавчих органів Ради, старости про їхню роботу згідно з вимогами законодавства України;

3) участі жителів у роботі консультативно-дорадчих органів при органах і/або посадових особах місцевого самоврядування;

4) громадського оцінювання діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування;

5) використання інших форм, не заборонених законодавством України.

 

Стаття 72. Громадське оцінювання діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування

1. Громадське оцінювання діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування (далі - громадське оцінювання) є формою громадського контролю, що передбачає проведення його ініціатором аналізу діяльності відповідних органів і посадових осіб, підготовку висновків та пропозицій.

2. Предметом громадського оцінювання є діяльність органів і посадових осіб місцевого самоврядування, пов’язана зі здійсненням ними своїх повноважень, ухваленням та виконанням рішень.

3. Ініціатором громадського оцінювання може бути:

1) громадське об’єднання;

2) професійна спілка (об’єднання професійних спілок);

3) творча спілка;

4) організація роботодавців (об’єднання організацій роботодавців);

5) благодійна організація;

6) орган самоорганізації населення.

4. Ініціатор громадського оцінювання готує висновки і пропозиції щодо його предмету й подає його на ім’я селищного голови в тримісячний строк з дня початку проведення громадського оцінювання.

5. Висновки й пропозиції, підготовлені за результатами громадського оцінювання, розглядаються Радою і виконавчим комітетом Ради відповідно до їхніх повноважень. Висновки й пропозиції, підготовлені за результатами громадського оцінювання, має розглянути виконавчий комітет Ради за участю його ініціаторів протягом 30-ти робочих днів з дня їх надходження, а Радою — на наступній черговій сесії Ради.

6. За наслідками розгляду висновків і пропозицій, підготовлених за результатами громадського оцінювання, Рада й/або виконавчий комітет Ради ухвалює рішення.

7. Інформація (документи, матеріали, оголошення, проєкти й акти органів і посадових осіб місцевого самоврядування, протоколи тощо), пов’язана з ініціюванням, підготовкою, організацією, проведенням громадського оцінювання, а також розглядом пропозицій і висновків, підготовлених за результатами громадського оцінювання, розміщується на офіційному вебсайті Ради.

8. Порядок проведення громадського оцінювання діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Положення, розробляє та затверджує Рада.

 

РОЗДІЛ Х. ПОРЯДОК ІНФОРМУВАННЯ ТА ЗВІТУВАННЯ ОРГАНІВ І ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, А ТАКОЖ ДЕПУТАТІВ РАДИ, ПЕРЕД ТЕРИТОРІАЛЬНОЮ ГРОМАДОЮ

 

Стаття 73. Засади інформування територіальної громади про діяльність органів і посадових осіб місцевого самоврядування, а також депутатів ради

1. Органи й посадові особи місцевого самоврядування періодично, але не менш як два рази на рік, інформують жителів про виконання програм соціально-економічного й культурного розвитку, місцевого бюджету, а також про інші питання місцевого значення.

2. Депутати не менше як два рази на рік інформують жителів про роботу місцевої ради та її органів, про виконання планів і програм економічного й соціального розвитку, інших місцевих програм, місцевого бюджету, рішень ради і доручень виборців.

3. Інформація про діяльність органів і посадових осіб місцевого самоврядування, а також депутатів ради, подається в спосіб, що забезпечує доступність її сприйняття, серед іншого із застосуванням методу спрощеної мови й викладення у форматі легкого читання, згідно з вимогами, передбаченими законодавством.

4. Інформація, зазначена в частинах першій і другій цієї статті, за результатами півріччя оприлюднюється до кінця серпня і січня на офіційному вебсайті Ради та за можливості поширюється в медіа й іншими способами.

 

Стаття 74. Загальні засади звітування органів і посадових осіб місцевого самоврядування, а також депутатів Ради, перед територіальною громадою

1. Органи й посадові особи місцевого самоврядування, а також депутати Ради, звітують задля інформування, оцінки їхньої роботи, надання пропозицій і доручень жителями, а також для забезпечення прозорості їхньої діяльності.

2. Завданням звітування є:

         1) забезпечити прозорість, відкритість і демократичність системи місцевого самоврядування;

         2) забезпечити вплив жителів на вирішення питань місцевого значення;

         3) сприяти громадському контролю за діяльністю депутатів, органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

3. Звітування проводиться в неробочий день або неробочий час у достатньому за кількістю місць приміщенні, обладнаному для потреб маломобільних груп населення, розташованому на території відповідної частини територіальної громади з урахуванням можливості доїзду жителів.

4. Рада та її виконавчі органи сприяють підготовці й проведенню звітування.

5. Звітування органів і посадових осіб місцевого самоврядування, а також депутатів Ради, перед територіальною громадою в усній і письмовій формі відбувається в спосіб, що забезпечує доступність її сприйняття, серед іншого із застосуванням методу спрощеної мови й викладення у форматі легкого читання, згідно з вимогами, передбаченими законодавством і цим Статутом.

6. Для забезпечення участі якомога більшої кількості жителів, зокрема й маломобільних груп населення, звітування організовується з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Жителі можуть взяти участь у звітуванні дистанційно у форматі відеоконференції на вебдоступній платформі. Зокрема, з урахуванням потреб маломобільних жителів забезпечується можливість бачити / чути / читати / сприймати слова посадової особи місцевого самоврядування чи депутата Ради, який звітує на відкритій зустрічі, а також усно чи письмово поставити їм запитання.

 

Стаття 75. Звітування селищного голови

1. Селищний голова зобов’язаний звітувати про свою роботу перед територіальною громадою не менше двох разів на рік — до 1 березня і до 1 вересня року, наступного за звітним.

2. Письмовий звіт селищного голови про його діяльність перед територіальною громадою має зокрема містити інформацію про:

1) його роботу, прийняті ним розпорядження, підготовлені проєкти рішень Ради, кадрову політику й іншу діяльність у звітному періоді;

2) пріоритети роботи й цілі на наступний звітний період;

3) результати досягнення поставлених цілей у минулому звітному періоді;

4) залучення жителів до вирішення питань місцевого значення в порядку, передбаченому цим Статутом, і результати, яких вдалося досягнути;

5) реалізацію документів стратегічного планування розвитку територіальної громади;

6) виконання бюджету територіальної громади;

7) здійснення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності виконавчими органами Ради;

8) інші питання місцевого значення.

3. Селищний голова також звітує про діяльність виконавчого комітету й інших виконавчих органів Ради.

4. Інформація про місце, час і спосіб організації звітування селищного голови перед територіальною громадою оприлюднюється на офіційному вебсайті Ради, поширюється в медіа й іншими способами не пізніше ніж за 7 календарних днів до дня проведення відкритої зустрічі.

5. Письмовий звіт селищного голови про свою роботу оприлюднюється на офіційному вебсайті Ради й розміщується в приміщенні Ради не пізніше ніж за 7 календарних днів до дня проведення відкритої зустрічі.

6. Селищний голова звітує перед територіальною громадою під час проведення відкритої зустрічі в спосіб, що дає жителям змогу поставити запитання, висловити зауваження і внести пропозиції.

7. Звітування перед Радою відбувається на її пленарних засіданнях.

8. Звітування селищного голови перед Радою має зокрема містити:

1) доповідь про його роботу і роботу виконавчих органів Ради за звітний період;

2) інформацію про здійснення державної регуляторної політики виконавчими органами Ради;

3) інформацію про перебіг і результати виконання бюджету територіальної громади;

4) інформацію про реалізацію затверджених Радою документів стратегічного планування;

5) інформацію про роботу його заступників;

6) відповіді на запитання депутатів Ради.

 

Стаття 76. Звітування депутатів Ради

1. Депутати Ради не менше ніж один раз на рік до кінця березня звітують про свою роботу перед територіальною громадою.

2. Письмовий звіт депутата про його діяльність перед територіальною громадою має зокрема містити інформацію про:

1) діяльність у Раді та її органах, зокрема, але не виключно, кількісну інформацію про присутність на пленарних засіданнях Ради і засіданнях постійних та інших комісій Ради, робочих груп, їх співвідношення до загальної кількості засідань Ради, депутатських комісій і робочих груп;

2) роботу у виборчому окрузі (особистий прийом громадян, надання матеріальної допомоги тощо), виконання доручень виборців, відповіді на поставлені запитання;

3) ухвалені Радою і її виконавчими органами рішення, перебіг їх виконання;

4) особисту участь в обговоренні, ухваленні й організації виконання рішень Ради, її органів, а також доручень виборців;

5) головні проблеми, над розв’язанням яких працював депутат, перебіг виконання передвиборчої програми, виборчих обіцянок тощо;

6) інші важливі для життєдіяльності територіальної громади питання, а також питання, важливі на думку депутата.

3. Рада кожного року до 1 лютого затверджує графік звітування — визначає орієнтовні строки проведення звітів депутатів Ради перед виборцями.

4. Інформація про місце, час і спосіб організації звітування депутатів ради оприлюднюється на офіційному вебсайті Ради, поширюється в медіа й іншими способами не пізніше ніж за 7 календарних днів до дня проведення відкритих зустрічей.

5. Письмові звіти депутатів про свою роботу оприлюднюються на офіційному вебсайті Ради й розміщуються в приміщенні Ради не пізніше ніж за 7 календарних днів до дня проведення відкритої зустрічі.

6. Депутати Ради звітують про свою роботу під час проведення відкритої зустрічі в спосіб, що дає виборцям змогу поставити запитання, висловити зауваження і внести пропозиції.

7. Звітування депутата Ради може проводитися в будь-який час на вимогу зборів виборців. Також депутат зобов’язаний прозвітувати про свою роботу в будь-який час на вимогу органу самоорганізації населення, що поширює свою діяльність на виборчий округ.

 

Стаття 77. Звітування виконавчих органів Ради

1. Виконавчі органи Ради (виконавчий комітет Ради, відділи, управління та інші створювані Радою виконавчі органи) в особі їхніх керівників звітують перед територіальною громадою на відкритій зустрічі не менше ніж два рази на рік до 1 березня і 1 вересня року, наступним за звітним.

2. Письмовий звіт виконавчих органів Ради має зокрема містити інформацію про:

1) виконану роботу, досягнуті результати й нереалізовані проєкти;

2) виконання місцевого бюджету;

3) виконання програм соціально-економічного й культурного розвитку;

4) виконання цільових програм з інших питань самоврядування;

5) плани на наступний рік;

6) володіння, користування чи розпорядження комунальним майном;

7) інші питання місцевого значення.

3. Виконавчий комітет Ради кожного року до 1 лютого затверджує графік звітування — визначає орієнтовні строки проведення звітів виконавчих органів перед територіальною громадою.

4. Інформація про місце, час і спосіб організації звітування виконавчих органів перед територіальною громадою оприлюднюється на офіційному вебсайті Ради, поширюється в медіа й іншими способами не пізніше ніж за 7 календарних днів до дня проведення відкритої зустрічі.

5. Письмові звіти оприлюднюються на офіційному вебсайті Ради й розміщується в приміщенні Ради не пізніше ніж за 7 календарних днів до дня проведення відкритої зустрічі.

6. Виконавчі органи Ради звітують перед територіальною громадою під час проведення відкритої зустрічі в спосіб, що дає жителям змогу поставити запитання, висловити зауваження і внести пропозиції.

 

Стаття 78. Звітування старости

1. Староста не рідше ніж один раз на рік протягом першого кварталу року, наступного за звітним, звітує про свою роботу перед жителями старостинського округу.

2. Письмовий звіт старости перед жителями відповідного старостинського округу включає в себе, крім інформації про його діяльність, відомості про:

1) реалізацію документів з планування розвитку територіальної громади в частині, що стосується відповідного старостинського округу;

2) виконання бюджету територіальної громади в частині, що стосується відповідного старостинського округу;

3) план роботи на наступний звітний період;

4) результати виконання плану роботи, оголошеного під час попереднього звітування із зазначенням ужитих заходів, а в разі невиконання (часткового виконання) попереднього плану — відповідні причини;

5) інші питання місцевого значення.

3. Інформація про місце, час і спосіб організації звітування старост перед територіальною громадою оприлюднюється на офіційному вебсайті Ради, поширюється в медіа й іншими способами не пізніше ніж за 7 календарних днів до дня проведення відкритої зустрічі.

4. Письмовий звіт оприлюднюється на офіційному вебсайті Ради й розміщується в приміщенні Ради не пізніше ніж за 7 календарних днів до дня проведення відкритої зустрічі.

5. Заслуховування звіту старости перед жителями старостинського округу відбувається на відкритій зустрічі в спосіб, що дає жителям старостинського округу змогу поставити запитання, висловити зауваження і внести пропозиції.

6. Староста на вимогу не менш як третини депутатів у визначений Радою термін звітує про свою роботу.

7. Звітування старости перед Радою включає доповідь про його роботу за звітний період, реалізацію затверджених Радою документів з планування розвитку територіальної громади в частині, що стосується відповідного старостинського округу, і відповіді на запитання депутатів Ради.

 

Стаття 79. Інформування і звітування про діяльність юридичних осіб, що перебувають у власності територіальної громади

1. Юридичні особи, що перебувають у власності територіальної громади інформують жителів про свою діяльність на офіційному вебсайті Ради й на своїх вебсайтах (якщо вони створені) у порядку, передбаченому законом, а за можливості — у медіа, соціальних мережах і в інші способи.

2. Предметом інформування є господарська і фінансова діяльність, послуги, тарифи на них, квартальна, річна фінансова звітність, інша інформація, оприлюднення якої передбачено Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим Статутом і рішеннями Ради.

3. Порядок звітування про діяльність господарських товариств, що перебувають у власності територіальної громади (комунальних комерційних підприємств), і господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді, визначається законами, цим Статутом та окремим рішенням Ради.

4. Керівники господарських товариств, що перебувають у власності територіальної громади (комунальні комерційні підприємства) і господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді, щорічно до 1 квітня року, наступного за звітним, звітують перед споживачами їхніх послуг на відкритих зустрічах. Відкрита зустріч організовується і здійснюється в спосіб, який дає споживачам змогу поставити запитання, висловити зауваження і подати пропозиції.

5. Інформація про місце й час проведення відкритої зустрічі керівника господарського товариств, що перебуває у власності територіальної громади (комунального комерційного підприємства) і господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді, повідомляється споживачам їхніх послуг не пізніше ніж за 7 днів до дня звітування шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному вебсайті Ради й на власному вебсайті товариства (якщо він створений).

6. Письмовий звіт керівника господарського товариства, що перебуває у власності територіальної громади (комунального комерційного підприємства) і господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді, попередньо оприлюднюється не пізніше ніж за 7 днів до дня проведення відкритої зустрічі на офіційному вебсайті Ради й на власному вебсайті товариства (якщо такий створений).

 

РОЗДІЛ ХІ. ЗАСАДИ ВІДКРИТОСТІ ТА ПРОЗОРОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ І ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ПОРЯДОК ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ

 

Стаття 80. Засадничі положення відкритості та прозорості діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування

1. Відображена або задокументована на будь-яких носіях інформація, що перебуває у володінні органів і посадових осіб місцевого самоврядування, є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

2. Право на доступ до цієї інформації гарантується обов’язками органів місцевого самоврядування:

1) надавати за запитами й оприлюднювати інформацію, крім випадків, встановлених  законом;

2) визначати спеціальні структурні підрозділи або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою володіють органи місцевого самоврядування;

3) максимально спростити процедуру подання запиту й отримання інформації;

4) забезпечувати доступ до пленарних засідань Ради, засідань постійних комісій Ради й виконавчого комітету Ради, крім випадків, передбачених законом;

5) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо;

6) надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати й регулярно оновлювати її на єдиному державному вебпорталі відкритих даних і на офіційному вебсайті Ради згідно з вимогами законодавства;

7) вести облік документів і запитів на інформацію;

8) виконувати інші обов’язки, передбачені Законом України «Про доступ до публічної інформації», Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими законами й підзаконними актами, цим Статутом та іншими рішеннями Ради.

3. Обмеження доступу до публічної інформації, зокрема до пленарних засідань Ради, її постійних комісій, виконавчого комітету Ради, здійснюється виключно з метою захисту таємної, конфіденційної і/або службової інформації в порядку, передбаченому статтею 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

4. Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений. Порядок роботи посадових осіб з документами, що містять конфіденційну та службову інформацію визначається рішеннями Ради.

5. Якщо в запиті на інформацію є прохання надати інформацію у формі, що забезпечує доступність її сприйняття для маломобільних запитувачів, така інформація надається згідно з вимогами, передбаченими законодавством і цим Статутом.

6. Жителі можуть здійснювати громадський контроль за дотриманням прав на доступ до інформації шляхом проведення громадського оцінювання в порядку, передбаченому законом і цим Статутом чи в інший спосіб, що не суперечить вимогам законодавства.

 

Стаття 81. Відкритість і прозорість пленарних засідань Ради, засідань постійних комісій і виконавчого комітету Ради

1. Пленарні засідання ради, засідання постійних комісій і виконавчого комітету Ради проводяться відкрито із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законом. Рада й виконавчий комітет Ради забезпечують фізичну безбар’єрність приміщення, у якому відбуваються такі засідання.
2. Рада, постійні комісії і виконавчий комітет Ради своєчасно оприлюднюють інформацію про графік своїх засідань, плани роботи, а також час, дату, місце, проєкт порядку денного і проєкти рішень, що розглядатимуться на кожному засіданні.
3. Рішення про скликання сесії Ради, засідання виконавчого комітету оприлюднюється на офіційному вебсайті Ради й іншими способами не пізніш як за 10 днів до сесії / засідання, а у виняткових випадках — не пізніш як за день до сесії / засідання із зазначенням часу скликання, місця проведення і питань, які передбачається внести на розгляд Ради / виконавчого комітету Ради (проєкту порядку денного).
4. З метою захисту таємної, конфіденційної чи службової інформації, що розглядатиметься під час засідання, Рада, постійна комісія чи виконавчий комітет Ради може ухвалити процедурне рішення про обмеження доступу до розгляду питання порядку денного, що містить таку інформацію. Відповідне рішення має містити обґрунтування такого обмеження відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» і викладається в протоколі засідання.
5. У разі ухвалення рішення про обмеження доступу до розгляду питання порядку денного, що містить інформацію з обмеженим доступом, у залі засідань можуть бути присутні тільки депутати Ради й посадові особи місцевого самоврядування, які згідно з рішеннями Ради, що визначають порядок роботи з конфіденційною чи службовою інформацією, попереджені про настання юридичної відповідальності за розголошення інформації з обмеженим доступом (під розписку).
6. Рада, постійна комісія, виконавчий комітет Ради може розглянути проєкт рішення, який містить таємну, службову чи конфіденційну інформацію, не обмежуючи доступ до розгляду питання порядку денного, якщо є змога не озвучувати, не показувати чи в інший спосіб уникнути розголошення інформації з обмеженим доступом.
7. Особи, присутні на пленарному засіданні Ради, засіданні постійних комісій чи виконавчого комітету Ради, мають право здійснювати звукозапис, кіно-, фото- і відеозйомку в спосіб, що не заважає проведенню засідань.
8. Пленарні засідання Ради, засідання постійних комісій чи виконавчого комітету Ради, до розгляду питань порядку денного яких не обмежено доступ у порядку, передбаченому частиною п’ятою цієї статті, транслюються в мережі «Інтернет» у режимі реального часу, і ця трансляція розміщується на офіційному вебсайті Ради. Зокрема, забезпечується можливість бачити й чути перебіг засідання (транслюється відео- й аудіоряд). За можливості також забезпечується переклад на українську жестову мову.
9. Пленарні засідання Ради, засідання постійних комісій чи виконавчого комітету Ради підлягають відеофіксації з подальшим зберіганням відеозапису засідання (відео- й аудіоряду). Відеозаписи засідань оприлюднюються в частині, що транслюється відповідно до закону, невідкладно після закінчення засідання, але не пізніше наступного дня після проведення засідання, на офіційному вебсайті Ради чи в інший спосіб із забезпеченням відкритого доступу до відеозапису. Інформація про те, де розміщені відеозаписи, з відповідним посиланням вказується на офіційному вебсайті Ради.
10. Протоколи пленарних засідань Ради, засідань постійних комісій чи виконавчого комітету Ради є відкритими й оприлюднюються на офіційному вебсайті Ради невідкладно, але не пізніше ніж за 5 робочих днів з дня підписання, а також надаються на запит відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Відповідальність за оприлюднення протоколів засідань несе уповноважена особа, що їх підписує.
11. Порядок доступу до засідань визначається законом, цим Статутом і регламентами Ради та її виконавчого комітету.

 

Стаття 82. Загальні вимоги до функціонування офіційного вебсайту Ради

1. Публічна інформація, що відповідно до законів і цього Статуту підлягає обов’язковому оприлюдненню органами місцевого самоврядування територіальної громади, розміщується на офіційному вебсайті Ради, що має назву: «Офіційний вебсайт Маневицької селищної ради» і розташований за адресою: https://mg.gov.ua.

2. Інформація на офіційному вебсайті Ради в мережі «Інтернет» розміщується українською мовою, а також може дублюватися офіційними мовами Ради Європи.

3. Функціонування офіційного вебсайту Ради передбачає технічну можливість користувачам мережі «Інтернет» у будь-який час доби переглядати, поширювати, копіювати (зберігати) і роздруковувати інформацію, що на ньому є, а також забезпечує зручний пошук. Зокрема, номери телефонів, адреси електронних пошт та інша контактна інформація розміщується у форматі, що дозволяє її копіювання для подальшого вставляння в текстові поля.

4. Офіційний вебсайт Ради надає жителям можливість брати участь у публічних консультаціях, звертатися з електронними петиціями або ставити під ними підпис, подавати електронні звернення, запити на інформацію, голосувати за проєкти, подані в межах громадського бюджету тощо.

5. Інформація оприлюднюється на офіційному вебсайті Ради із зазначенням дати її оприлюднення і оновлення та зберігається на ньому безстроково.

6. У разі поширення публічної інформації через медіа, оголошення, соціальні мережі чи інші способи масового поширення з метою створення можливості для її верифікації в тексті надається посилання на розділ (-и) офіційного вебсайту Ради, де розміщена відповідна інформація.

7. Офіційний вебсайт Ради має бути вебдоступним, тобто адаптованим до потреб осіб з інвалідністю й інших маломобільних користувачів, зокрема осіб з обмеженнями повсякденного функціонування, і використовувати форми, що забезпечують доступність її сприйняття, серед іншого із застосуванням методу спрощеної мови та викладення у форматі легкого читання, згідно з вимогами, передбаченими законодавством і цим Статутом. Зокрема, Рада забезпечує:

1) дотримання вимог ДСТУ EN 301 549:2022 під час створення, модернізації, розвитку, адміністрування і забезпечення функціонування офіційного вебсайту Ради;

2) дотримання вимог ДСТУ EN 301 549:2022 під час створення і розміщення документів в електронній формі на вебресурсах.

8. Порядок оприлюднення публічної інформації на офіційному вебсайті та вимоги до форматів визначаються рішеннями Ради.

 

Стаття 83. Інформація, що розміщується на офіційному вебсайті Ради

На офіційному вебсайті Ради обов’язково оприлюднюється інформація про:

1) організаційну структуру, місію, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності, розпорядок роботи Ради, виконавчого комітету Ради, інших виконавчих органів Ради, органів самоорганізації населення, інформація про нормативно-правові засади діяльності, їхні місцезнаходження, поштова адреса, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти, розклад роботи;

2) селищного голову, його заступників, секретаря Ради, депутатів Ради, старост, членів виконавчого комітету, керівників виконавчих органів, включно з фото, біографічними довідками, часом, днями й місцем проведення особистого прийому, а також контакти для листування і телефонного зв’язку, присутність посадової особи чи депутата на сесії Ради, засіданні виконавчого комітету Ради, щорічні звіти про роботу, імена й прізвища помічників, сфера їхньої діяльності й контакти, інша інформація, необхідна для співпраці посадової особи / депутата з жителями;

3) розпорядження бюджетними коштами (структуру й обсяг бюджетних коштів, порядок і механізм їх витрачання);

4) планування, формування, здійснення і виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти;

5) володіння, користування чи розпорядження комунальним майном;

6) структуру, принципи формування і розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага керівника, заступника керівника юридичної особи, що перебуває в комунальній власності територіальної громади, керівника, заступника керівника, члена наглядової і/або спостережної ради юридичної особи, що перебуває в комунальній власності територіальної громади, що має на меті одержання прибутку, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать територіальній громаді тощо;

7) нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії, прийняті органами і посадовими особами місцевого самоврядування;

8) проєкти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування;

9) перелік та умови отримання послуг, що надають ці органи, форми і зразки документів, правила їх заповнення;

10) порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень розпорядників інформації, дій чи бездіяльності;

11) систему обліку, види інформації, яку зберігають органи місцевого самоврядування;

12) перелік наборів даних, що оприлюднюються у формі відкритих даних;

13) форми участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення, зокрема:

• інформація (документи, матеріали, оголошення, проєкти й акти органів і посадових осіб місцевого самоврядування, протоколи тощо), пов’язана з ініціюванням, підготовкою, організацією, проведенням публічних консультацій, громадських слухань, загальних зборів (конференцій) жителів, місцевої ініціативи, громадського оцінювання, а також з розглядом пропозицій, рішень, висновків і рекомендацій, ухвалених у результаті їх проведення;
• завдання, склад та організація роботи консультативно-дорадчих органів при органах і/або посадових особах місцевого самоврядування, зокрема молодіжної, наглядової і/або спостережної ради, а також порядок денний, дати, місця й час проведення засідань, рішення, ухвалені за підсумками засідання.

14) звіти, зокрема про використання бюджетних коштів, виконання місцевого бюджету, щодо задоволення запитів на інформацію та інші;

15) річний, піврічний план роботи Ради, включно з датами, місцем і порядком денним пленарних засідань Ради, засідань виконавчого комітету Ради, графік проведення і порядок денний засідань постійних комісій;

16) протоколи пленарних засідань Ради та засідань її виконавчого комітету, постійних комісій, результати поіменного голосування, відеозаписи таких засідань;

17) висновки й рекомендації постійних комісій, звіти тимчасових контрольних комісій;

18) довідник юридичних осіб, що перебувають у комунальній власності територіальної громади (їхніх телефонів та адрес), зокрема їхніх керівників, молодіжних центрів і просторів (у разі створення);

19) встановлені Радою та її виконавчими органами для молоді спеціальні гранти, стипендії, стажування в органах місцевого самоврядування тощо;

20) комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, генеральний план населених пунктів (разом з планом зонування території), детальний план території, містобудівні умови й обмеження;

21) об’єкти права власності територіальної громади у форматі відкритих даних;

22) перелік об’єктів комунальної власності;

23) перелік об’єктів комунальної власності, що передані в оренду чи інше право користування (включно з даними про умови передачі об’єктів в оренду);

24) землі запасу й майнові об’єкти (приміщення) комунальної форми власності, які можуть бути передані в користування;

25) фінансову звітність суб’єктів господарювання комунальної власності;

26) перелік і контакти перевізників, що надають послуги пасажирського автомобільного транспорту, і маршрути перевезення;

27) перелік розповсюджувачів реклами, що отримали дозвіл на розміщення зовнішньої реклами;

28) перелік земельних ділянок, що пропонуються для здійснення забудови;

29) суб’єкти у сфері місцевих публічних аудіовізуальних медіа й аудіовізуальних медіа територіальних громад упродовж 60-ти днів з дня закінчення звітного року публікують на своєму вебсайті (за наявності) або вебсайті органу місцевого самоврядування, що є їхнім засновником (за відсутності власного вебсайту), звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації і фінансову звітність малого підприємства за відповідний рік.

А також інша інформація, порядок обов’язкового оприлюднення якої встановлений законом, Статутом чи рішеннями органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

 

Стаття 84. Особливості оприлюднення проєктів актів та актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування, висновків і рекомендацій постійних комісій на офіційному вебсайті Ради

 

1. Проєкти рішень Ради, проєкти рішень виконавчого комітету Ради оприлюднюються на офіційному вебсайті Ради не пізніше ніж за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою їх прийняття, крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проєкти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки. Своєчасно неоприлюднений проєкт рішення не може бути включений до порядку денного засідання.

2. Рішення Ради, рішення виконавчого комітету, розпорядження селищного голови (крім внутрішньоорганізаційних, що не є актами про розпорядження бюджетними коштами), висновки й рекомендації постійних комісій розміщуються на офіційному вебсайті Ради невідкладно, але не пізніше ніж за 5 робочих днів з дня затвердження документа.

3. Проєкти рішень Ради, проєкти виконавчого комітету Ради оприлюднюються на офіційному вебсайті Ради в текстовому форматі (що дозволяє копіювати текст і символи) й у повному обсязі (з усіма додатками) із зазначенням дати їх розміщення чи оновлення і запланованої дати їх розгляду Радою чи виконавчим комітетом Ради разом з іншими пов’язаними документами (пояснювальними записками, порівняльними таблицями тощо). Оприлюднення проєктів актів на офіційному вебсайті Ради не позбавляє обов’язку виносити їх на публічні консультації у випадку, коли проведення таких консультацій є обов’язковим відповідно до вимог закону чи цього Статуту. Інформація про проєкт і всі оприлюднені документи мають залишатися доступними на офіційному вебсайті і після його ухвалення.

4. Рішення Ради, рішення виконавчого комітету Ради, розпорядження селищного голови розміщуються:

1) із зазначенням реквізитів такого акту: коли й ким прийнято, його номер, дати оприлюднення і набрання чинності;

2) у текстовому форматі, що дозволяє копіювати текст і символи;

3) у повному обсязі (з усіма додатками);

4) з результатами відкритого поіменного голосування депутатів або членів виконавчого комітету;

5) хронологічно, за датами їх прийняття, з відображенням на сторінці останніх прийнятих актів;

5. З метою надання якнайширшого доступу до текстів проєктів та актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування створюється спеціальна пошукова система (сервіс інформаційних фільтрів), що дозволяє пошук за датою прийняття, датою внесення змін органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, що його ухвалив чи видала, номером, назвою чи іншими реквізитами, за контекстом (ключовими словами) і за іншими критеріями.

6. Під час оприлюднення актів, які вносять зміни до раніше прийнятих актів, на словах, які цитують назву первинного документа, формується активне гіперпосилання на його місце розташування. Водночас у первинному документі робиться помітка про внесення до нього змін з перехресним посиланням.

7. Якщо акти або проєкти актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування містять таємну, конфіденційну чи службову інформацію, їх оприлюднюють без частин, що підлягають захисту. До документа обов’язково додається обґрунтування згідно з вимогами частини другої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» в порядку, передбаченому рішеннями Ради.

8. В актах та проєктах актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування не може бути обмежено доступ до інформації про витрати чи інше розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним чи комунальним майном, зокрема про умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб і найменування юридичних осіб, які отримують ці кошти або майно, а також до іншої інформації, обмеження доступу до якої заборонено законом.

 

РОЗДІЛ ХІІ. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

1. Рада затверджує Статут і вносить зміни до нього.

2. Пропозиції щодо внесення змін і доповнень до Статуту мають право подавати на розгляд Ради селищний голова, депутати Ради, виконавчий комітет Ради, старости й жителі в порядку внесення місцевої ініціативи.

3. Про підготовку проєкту рішення про внесення змін до Статуту повідомляється так: відповідна інформація розміщується на офіційному вебсайті Ради, а також на дошках оголошень, у медіа й у інший спосіб не пізніше як за один місяць до його розгляду.

4. Селищний голова обов’язково виносить проєкт рішення про прийняття чи внесення змін до Статуту на громадські слухання.

5. Жителі можуть обговорювати проєкт рішення про затвердження чи внесення змін до Статуту, вносити до нього пропозиції чи виступити проти змін, використовуючи й інші форми участі жителів у вирішенні питань місцевого значення в порядку, визначеному цим Статутом.

6. Рішення про затвердження цього Статуту, а також рішення про внесення змін до Статуту оприлюднюються в порядку, встановленому законодавством України. Статут і зміни до нього набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення.

7. Акти органів і посадових осіб місцевого самоврядування територіальної громади повинні бути приведенні у відповідність до положень Статуту та відповідати йому.